Презентація на тему:
Українська еміґрація: причини й наслідки

Українська еміґрація: причини й наслідки

розповісти про еміграцію українського народу; з”ясувати сенс міграції; виявити наслідки

ЧИ ЗНАЙДЕ ЛЮДИНА ЩАСТЯ НА ЧУЖИНІ?

Украї нська емігра ція — явище переселення українців поза межі України. Феномен української діяспори як частини світового українства є унікальним явищем нашої культури, нашої історії. Масові переселення українців за кордон починаються у другій половині — наприкінці ХІХ століття. Прийнято виділяти чотири хвилі української еміграції.

Перша хвиля починається з останньої чверті ХІХ століття і триває до початку Першої світової війни. Масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, до Бразилії — у 1880-ті роки, у Канаду — з 1891 року, до Російського Сибіру — після революції 1905—1907 рр. Виїздили й до Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, на Гавайські острови. Цю еміграцію спричинили аграрна перенаселеність деяких українських територій, лещата економічних та соціальних і політичних утисків, національний гніт з боку австро-угорської і російської монархії. Українські переселенці у США, шт. Пн. Дакота, кін. ХІХ ст. Драматичне товариство імені І. Котляревського, Вінніпег, Канада, 1914 рік

Друга хвиля еміграції українців охоплювала період між Першою і Другою світовими війнами у ХХ столітті і була зумовлена поєднанням соціально-економічних та політичних причин. Емігрували в основному ті українці, які зі зброєю в руках боролися проти радянської влади, підтримували Центральну Раду, Директорію, Гетьманат. Це були великі і середні землевласники, торговці, службовці, священослужителі, інтелігенція, солдати і козаки українських військових з'єднань. Вони виїздили до Польщі, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, США і Канади. Вивіз зерна розкукркуленого в селян

Третя хвиля еміграції викликана головно політичними мотивами і розпочалася наприкінці Другої світової війни. Більшою мірою це репатріанти з англійської, американської, французької окупаційних зон. Найчисленнішими серед них були колишні військовополонені, яких сталінський режим вважав зрадниками. Істотну частину переміщених осіб становили люди, силоміць забрані на роботи до Німеччини. Були тут також, звичайно, і біженці, хто відверто сповідував антирадянські погляди. Більшість емігрантів цієї хвилі осіла в Канаді, США, Великобританії, Австралії, Бразилії, Аргентині, Франції.

Четверта хвиля розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини — економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні безробіття, головно — у Західній Україні. В результаті цього на тимчасову роботу в країни Європи, Америки і у Росію виїхало близько 7—8 млн. людей. Частина з них, правдоподібно, вже не повернеться в Україну. За оцінкою директора Інституту досліджень діяспори (Київ) Ігоря Винниченка на 2001 за межами України проживало 10—13 млн. українців. Українські заробітчани лаштуються в дорогу, 2000-і роки, фото «Україна молода», ч.69 за 2008 рік

Донедавна різні джерела, особливо закордонні, зазначали кількість українців, які постійно живуть за кордоном, – до 20 млн. До цього числа входять колишні українські переселенці та їхні нащадки, які глибоко інтеґровані в суспільне життя своїх країн. Уже сформовано новітні українські громадські організації в Італії, Португалії, Іспанії, США, Канаді, Греції, Болгарії, інших країнах. Усе це добре. Але чи знайде людина щастя на чужині. Чим відплатиться втрачене здоров”я, скалічені долі покинутих на батьківщині дітей? Звичайно ж ні! Тому необхідно на державному рівні врегульовувати питання повальної еміграції українців. Ми потрібні тут! На рідній землі доглядати хворих і немічних, берегти своїх дітей, піднімати економіку своєї держави!

http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_еміграція http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_еміграція http://www.archives.gov.ua/ArchUkr/Palienko.php http://novaxvylya.iatp.org.ua/novyny3a.htm Проект підготували: учні 6гімназ класу Дричик Василь, Кравчук Андрій, Бордун Олег Керівник: БАЛІЙ Л.Л.