Презентація на тему:
"Україна в перші повоєнні роки"

Підготувала учениця 11 класу Розумівської ЗОШ Хижняк Тетяна Україна в перші повоєнні роки

Позитивні значення цього періоду Основні напрями програми відбудови були викладені в законі про п’ятирічний план на 1946—1950 рр. Особлива увага приділялась відродженню важкої промисловості і залізничного транспорту, вугільної промисловості республіки. У 1945—1946 рр. Україна одержала устаткування десятків заводів, демонтованих у радянській зоні окупації Німеччини.  До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального виробництва республіки. У перший післявоєнний рік в основному завершилося переведення виробництва на випуск мирної продукції. Відбудова народного гоподарства

Негативні значення цього періоду Відбудова промисловості відбувалася виключно за рахунок зусиль населення і примусових заходів уряду щодо нього. Знову вводилася примусова трудова повинність.  1947 р. була проведена грошова реформа, що мала на меті примусове вилучення коштів у населення на відбудову промисловості. Ту саму мету мав і примусовий займ, на який трудящі мусили жертвувати щонайменше місячну заробітну плату. Зменшилися посівні площі та поголів'я худоби, знизилася врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва.  1946 – 1947 – голод.

Відбудова господарства, індустріалізація Колективізація Перетворення в освітніх і культурних сферах Репресії, депортація Ліквідування УГКЦ Бородьба за ОУН і УПА Друга хвиля «радянізації» західних областей

Процес «радянізації» Західної України тривав на тлі братовбивчої війни, яка була спричинена антирадянським опором ОУН—УПА і в якій 1945—1950 рр. загинуло не менше півмільйона людей. Ускладнював ситуацію в регіоні радянський репресивний апарат, який жорстоко переслідував місцевих жителів за підтримку оунівського опору і всіляко намагався їх залякати.

Розпочався новий виток репресій проти військових і колишніх військовополонених, проти діячів науки і культури, проти державних працівників.  Наслідки керівництва по-жданівськи виявилися й у сфері гуманітарних наук, зокрема в ухваленій у серпні 1947 р. постанови ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії Академії Наук УРСР».  Ідеологічно боротьба загострювалась у сфері не тільки літератури та гуманітарних наук.  Була відновлена робота науково-дослідних інститутів, де велися дослідження і розробки в таких галузях науки, як атомна і теоретична фізика, металофізика та ін Суспільно-політичне та культурне життя

«поставити на місце» діячів літератури та мистецтва; організувати літературну критику з Управлінням пропаганди ЦК ВКП(б) не допустити «ідеологічно шкідливих» творів; звинуватити представників української культури в безідейності і націоналізмі Історична дійсність другої половини 1940-х — початку 1950-х рр. характеризується ідеологічними кампаніями, які ставили такі політичні цілі:

Період післявоєнної відбудови був одним із найбільш активних з огляду участі України у міжнародних відносинах. Але УРСР, залишаючись однією з республік СРСР, не була суб'єктом міжнародного права не мала власної зовнішньої політики. Важливими проявами присутності УРСР на міжнародній арені стали її участь у заснуванні ООН та прийняття України 1945—1949 рр. до 17 міжнародних організацій. Делегація Української РСР брала участь у роботі Паризької мирної конференції (липень 1946 — лютий 1947 р.), зокрема у підготовці договорів з країнами — колишніми союзниками гітлерівської Німеччини. Але республіка практично не мала власної позиції і виконувала московські директиви. Вихід УРСР на міжнародну арену