Презентація на тему:
Україна у 1919 р.

Розділ 3: Українська державність в 1917–1921 рр. Тема: Україна у 1919 р.

ПЛАН: Запровадження радянської державності та її характер; Х. Раковський; Білий та червоний терор; Повстанський рух Н Махно; Падіння радянської влади; Денікінський окупаційний режим.

Основні поняття: Червоний терор – масовий терор, здійснюваний більшовиками проти широких соціальних груп, що були проголошені класовими ворогами або були звинувачені в «контрреволюційній» діяльності. Махновський рух – збройна боротьба українських повстанських селянсько-анархістських формувань у 1918-1921 рр., під час громадянської війни, під керівництвом отамана Нестора Махна. Пе рший зимови й похі д — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920рр.)

Україна в липні 1919 – квітні 1920 рр. 1. Запровадження радянської державності та її характер

10 березня 1919 р. – затвердження пешої конституції УСРР за зразком прийнятої раніше Конституції РСФРР, яка закріпляла диктатуру полетаріату, скасування приватної власності, владу трудового народу представленого радами тощо. Вищі органи влади: Всеукраїнський з’їзд Рад і обраний ним Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК), який очолив Г. Петровський; уряд – Рада Народних Комісарів (РНК), її голова – Х. Раковський. 1. Запровадження радянської державності та її характер

Х. Раковський 2. Х. Раковський Християн Раковський – політичний і державний діяч УСРР. Із січня 1919 р. по липень 1923 р. (з перервами) очолював радянський уряд України. Ставив під сумнів існування окремо. Української нації, проте до кінця 1921 р. змінив свої погляди. Наполягав на більшій повазі до українського національного питання, вимагав розширення політичної та економічної самостійності УСРР.

С. Будьонний 3. Білий та червоний терор Семен Будьонний – воєначальник СССР. Один із перших Маршалів Радянського Союзу, повний Георгіївський кавалер. Учасник збройної інтервенції в Україну 1917-1921 рр.

Перші п’ять маршалів: Будьонний и Блюхер (стоять); Тухачевский, Ворошилов, Єгоров (сидять) 3. Білий та червоний терор

Білогвардійський плакат 3. Білий та червоний терор

Червоноармійський плакат 3. Білий та червоний терор

Н. Махно Основні етапи махновського руху: Літо – осінь 1918 р. – селянські повстання проти гетьманату П. Скоропадського. Організація повстанських загонів Махна. Початок 1919р. – боротьба разом із Червоною армією проти Директорії. Переформування його повстанських загонів у 3-тю бригаду Задніпровської дивізії. Весна – осінь 1919 р. – боротьба з білогвардійцями; розрив із більшовиками; організація повстанських загонів у тилу денікінців, які завдали величезної шкоди військам А. Денікіна, руйнуючи їхні тили і відтягуючи на себе значні сили. Вересень – листопад 1920 р. – підписання у Старобільську угоди, згідно з якою Н. Махно обіцяв припинити збройну боротьбу проти радянської влади. Спільна з Червоною армією боротьба проти П. Врангеля. Листопад – грудень 1920 р. – боротьба радянськї влади проти махновців, остаточний розгром махновського руху. 4. Повстанський рух Н Махно

Прапор Махновського руху 4. Повстанський рух Н Махно

Нестор Махно серед командирів Революційної повстанської армії України 4. Повстанський рух Н Махно

Учасники Першого Зимового походу 1919–1920 років Пе рший зимови й похі д — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 – 6 травня 1920рр.) Головним завданням Зимового походу було збереження армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій 5. Падіння радянської влади

Денікінський режим в Україні Поновлення приватної власності Скасування 8-годинного робочого дня Створення спеціальнох каральних загонів Відновлення вільної торгівлі Національний гніт Розпалення національної ворожнечі Невизнання УНР 6. Денікінський окупаційний режим

Узагальнення: У другіи половині 1919 р. ситуація в Украіні відзначалася складністю і заплутаністю для пересічного громадянина. Невдоволення населення більшовицьким режимом переросло у відкриті повстання. Селянський повстанський рух виявився деструктивним елементом у процесі українського державотворення. Цією ситуацією вирішили скористатися армія УНР, що обєдналася з УГА , та Добровольча армія генерала А. Денікіна. Спільнии похід армій УНР та УГА на Київ закічився «Киівською катастрофою». Біла армія генерала А. Денікіна під гаслом відновления «єдиної і неподільної Росії», поряд із боротьбою проти більшовиків, розгорнула боротьбу проти УНР, завдавши її військам поразки. На захопленій території України денікінці намагалися відродити старі порядки, які викликали зрив невдоволення. Розпиливши свої сили, борючись проти селянського повстанського руху і армії УНР, Денікін сам зазнав поразки від більшовиків.

Список використаних джерел: Верстюк О. Д. Махновщина. – К., 1992. Губарев В. К. Історія України: Довідник школяра і студента. – Д., 2004. Реєнт О. Історія України: підруч для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень / О. Реєнт, О. Малій. – К, : Генеза, 2010. – 240 с. : іл., карти. Турченко Ф. Г. Новітня історія України. Частина перша. 1914 – 1939: Підруч. для 10-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – Вид. 3-тє, виправл. та допов. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.: іл. http://uk.wikipedia.org/wiki