Презентація на тему:
П А М’Я Т К И АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА, ОБОВ’ЯЗКОВІ ДЛЯ РОЗПІЗНАВАННЯ АБІТУРІЄНТАМИ

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. Софійський собор у Києві Собор святої Софії — пам'ятка архі тектури і монументального живопису XI-XVIII ст., одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Софійський собор був однією з найбіль ших будівель свого часу. 1934 р. територія Софійського монастиря оголоше на Державним історико-архітектурним за повід -ником. У 1990 р. ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. © Афанасьєв А. В., 2013

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). Перша пол. ХІІ ст. Справжня назва цієї ікони не Володи-мирська, а Вишгородська. За переказами, на Русь ікону було привезено з Візантії в се редині XII ст. як подарунок Юрієві Долгорукому від константинопольського Патріарха. Вона прикрашала храм святих Бориса і Гліба у Вишгороді неподалік Києва, звідки Анд рій Боголюбський вивіз її до Володимира-на-Клязьмі, де вона й була перейменована на Володимирську.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. Холмська ікона Богородиці 2000 р. на Волині було віднайдено ше девр константинопольського малярства XI—XII ст. — Холмську ікону Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисо вих дошках у візантійському стилі. На іконі збережено 70 % авторського живопису.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013   Вірменський собор у Львові Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам'ятка архі тектури національного значення, єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Мініатюри Пересопницького Євангелія. Пересопницьке Євангеліє — визначна пам'ятка староукраїнської мови та мис тецтва XVI ст.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича На Західній Україні до найяскравіших представників епохи українського баро ко належить Іван Руткович (р. н. невід. — 1703), визначний український живописець. Центральна пам'ятка творчості І. Рут-кевича — іконостас жовквівської міської церкви Різдва Христового (1697-1699). Цей іконостас — останній відомий на сьогодні видатний твір майстра. Творчості Рутковича притаманні світ ська жанрова інтерпретація релігійних сю жетів, яскравий, насичений колорит ікон (темпера з додаванням масла). «Архангел Михаїл» Рутковича із Жовкви, повністю ви конаний у барочній техніці, відрізнявся від традиційного візантійського канону. Свя тий, зображений на іконі, має людяне світле обличчя з виразними очима. Його поза ди намічна, а атрибути наближені до сучасної Рутковичу доби: панцир та меч в архангела подібні до гусарської зброї часів Віденської битви.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Портрет Богдана Хмельницького Гравюру голландця Вільгельма Гондіуса (бл. 1602 — р. с. невід.) другої половини XVII ст. вважають одним з головних портретів гетьмана Богдана Хмельницького, виконаним з картини невідомого художника 1651 р.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві Видубицький Свято-Михайлівський мо настир було споруджено у 1070-х рр. Всеволо дом Ярославичем на околиці Києва у Видубичах. Сучасний ансамбль монастиря сформу вався на зламі ХVІІ-ХVIII ст., коли тут було зведено Георгіївський собор, який є цент ром композиції ансамблю і одним з кращих зразків архітектури українського бароко. За просторовою структурою Георгіївська церква належить до класичного типу дев'ятидільних п'ятибанних храмів, її вважають найдосконалішою з усіх подібних будівель. Архітектор компенсував розташування со бору У глибокій долині, надавши йому вер тикально видовжених пропорцій. Фасади визначаються вишуканою бароковою деко ративністю.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Собор святого Юра у Львові Будівництво греко-католицької кафедри розпочалося 1744 року за проектом Бернарда Меретина. Храм стоїть на терасі, до якої ведуть дво-маршеві сходи, прикрашені балюстрадою й скульптурами геніїв роботи С. Стажевського. Із 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова увійшов до скла ду світової спадщини ЮНЕСКО.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 «Дівчина з Поділля» В. Тропініна На початку XIX ст. однією з найголовні ших тем у мистецтві було зображення народ ного життя. Важливу роль у цьому відіграв Василь Тропінін, який багато писав україн ських селян. Про це він згадував на схилі літ: «Я мало вчився в Академії, але навчив ся в Малоросії: я там без перепочинку писав з натури...» Саме до таких картин належить «Дівчина з Поділля». Твір вражає не лише своєю майстерністю, але, насамперед, тим теплим почуттям у ставленні до моделі, що загалом не властиве тогочасному мистецтву, у якому панівною була естетика класициз му. Художник уважно змальовує типову по дільську сорочку, корали на шиї, дівочий головний убір, при цьому фарби добре від творюють фактуру зображеного. Але увага митця далека від захоплення етнографічною екзотикою вбрання, він бачить у ньому ви сокохудожні атрибути народного побуту.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 На початку XX ст. в архітектурі поши рюється стиль, який отримав назву укра їнський модерн. Цей стиль в українській архітектурі найбільш вдало втілено в будин ку Полтавського губернського земства. Його автором був Василь Кричевський (1873-1944). Із головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, а з двору — три з половиною. Високий цоколь з рожевого граніту, складений з ве ликих грубо оброблених каменів, прорізують вікна з фігурними перетинками, над ними прокладено міцний карниз. Над головним порта лом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колонами, над якими зображе но герб Полтави в оточенні прапорів. Будинок Полтавського земства. Нині краєзнавчий музей. 1903-1908

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерської лаври (про нього вперше згадано в літописах XIII ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю по'єднував підземний хід із замком Острога.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. П'ятницька церква в Чернігові. Кін. ХІІ ст. П'ятницька церква в Чернігові — уні кальний витвір майстрів останнього пе ріоду давньоруської архітектури. Церква була названа на честь святої Параскеви-П'ятниці, покровительки торгівлі, сільсько го господарства, родини. Головна особливість архітектури храму: оригінальне рішення пе реходу від прямокутної основи до барабана за допомогою триступінчастих арок — закомар. © Афанасьєв А. В., 2013

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Спасо-Преображенський собор у Чернігові Спасо-Преображенський собор було за кладено 1036 р. князем Мстиславом Воло димировичем, а закінчено за часів князя Святослава Ярославича. У плані являє со бою прямокутник, поділений двома ряда ми стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору на давала йому форми піраміди. Пізніше спо руду храму було реконструйовано: зробле но тамбури з бароковими декоративними фронтонами, бокові закомари, добудовано північну й південну башти зі шпилями. Від первісного декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, фрагменти фресок XI ст.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» Івана Мігури Іван Детесович Мігура (р. н. і см. не від.) визначний український гравер кінця XVII — початку XVIII ст. Навчався у Києво-Могилянській колегії, був архідияконом Києво-Печерської лаври, ігуменом Микола ївського Крупицько-Батуринського монас тиря на Чернігівщині. Вважають, що на гра вюрі Івана Мігури зображено прижиттєвий портрет Мазепи. Гетьман перебуває в оточен ні муз, святих і церков, зведених або відреставрованих його коштом. Іван Мазепа доклав значних зусиль для відродження Києва як духовної столиці України, спрямував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Чернігові, Батурині, Переяславі та Глухові.

return Автор: Афанасьєв Анатолій Володимирович Вік: 57 років Місце роботи: Круподеринська ЗОШ І-ІІІ ступенів Оржицької районної ради Полтавської області Посада: учитель математики… а також інформатики, економіки, художньої культури та основ здоров’я E-mail: afana2006@yandex.ru Сайти: hudozhnya.at.ua; papkakerivnika.at.ua; obz.at.ua; pifagor.at.ua Щира вдячність Семеніхіну Максиму Олеговичу, який надихнув на створення цієї презентації. 10.01.2013

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Андріївська церква у Києві

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. 2222 © Афанасьєв А. В., 2013 Будинок із химерами — цегляна спо руда стилю раннього модерну. Свою на зву отримав через скульптурне оздоблен ня, що вражає уяву чудернацькими істо тами тваринного наземного та підводного світу. Архітектор — Владислав Городецький, скульптурні прикраси за власними ес кізами виконав міланський скульптор Еліо Саля. Будинок спроектовано у формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку площі Івана Франка — шість поверхів. Ре зиденція Президента України. Будинок з химерами в Києві. 1902 - 1903

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Будівля театру в Одесі Сучасна будівля зведена 1887 року ар хітекторами Ф.Фельне- ром і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. За своїм плану ванням і технічними даними не поступаєть ся найкращим у Європі. За поздовжньою віссю будівлі — двох'ярусний з високим ат тиком портал головного входу, за попереч ною — триаркадні галереї бокових входів.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Масивний семибанний храм зведений у візантійсько-давньоруському стилі. Це шестистовпний триапсидний храм, увін чаний сімома банями. Початковий про ект собору створили архітектори І. Штром і П. Спарро; пізніше його переробив архітек тор О. Беретті. Найбільшою художньою цін ністю споруди є настінні розписи, виконані 1895-1896 рр. колективом українських, ро сійських та польських художників. Основні з них (15 великих композицій та ЗО окремих постатей) належать видатному художнику В. Васнецову. У розписі собору також брав участь М. Врубель. Володимирський собор у Києві. 1862-1896

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В., 2013 Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях. 1864-1873 Резиденція митрополитів Буковини (за раз: будівля університету) — це архітектур на перлина Чернівців і вершина творчос ті відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Резиденція являє собою врівноважену групу з трьох головних буді вель навколо красивої внутрішньої площі. У центрі розташована резиденція митропо лита з капличкою. По боках — семінарія та будинок для приїжджих. Ансамбль органіч но доповнено церквою, а його куполи й баш ти посилюють ефект духовної вищості.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В. 2013 Картина «Сінокіс» М. Пимоненка Академік живопису Микола Пимоненко (1862-1912) походив з родини іконописця. Навчався іконопису в Києво-Печерському монастирі, закінчив школу художника М. Мурашка, Петербурзьку академію мис тецтв. Є автором близько 715 картин і ма люнків. Майстер реалістичного живопису, він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний укра їнський пейзаж.

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В. 2013 Родом з мальовничого Чугуєва (Хар ківська обл.) був всесвітньо відомий порт ретист Ілля Рєпін. У родинній садибі Тар-новських — Качанівці — Рєпін створив пер ші етюди до знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Сюжетом цієї картини став лист запо рожців турецькому султану, начебто напи саний 1676 року як відповідь запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпіна 1878-1891

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В. 2013 Будинок Національної опери України

Київська Русь кін.Х – поч.ХІ ст. Київська Русь ХІ – ХІІІ ст. Галицько-Волинська держава Укр. землі у складі Великого кн. Литовського Українські землі в ХVІ ст. Укр. землі в пер.пол. ХVІІст. Національно-визвольна війна Укр. землі в 60-80 рр. ХVІІст. Укр. землі в ХVІІ-перш.пол.ХVІІІ ст. Укр. землі в другій пол. ХVІІІ ст. Укр. землі в першій пол. ХІХ ст. Укр. землі в другій пол. ХІХ ст.-ХХ ст. © Афанасьєв А. В. 2013 Пам'ятник Б.Хмельницькому в Києві Пам'ятник Богдану Хмельницькому — своєрідна емблема Києва. М.Мікешин, скульптор, якому доручили розробля ти проект, доповідаючи царю, аргументував, що після придушення польського повстання «возникло общее желание достойно оказать почести за патриотическую вислугу гетману Хмельницкому, которьій приобщил Украй ну к России». 1888 р. пам'ятник встановили на Со фійському майдані. Пристосова- на до колового огляду скульп тура вирізняється красою контурів, ретель ним опрацюванням численних деталей.

Ікона «Покрова Богородиці»із зображенням Богдана Хмельницького На іконах Козацької доби Богородицю зображують в національному українському вбранні на тлі золоченого різьбленого рослинного орнаменту. Образів Покрови збереглося чимало. У нижній частині таких ікон подавали реалістичні зображення представників козацької старшини, отаманів, гетьманів. Збереглася ікона Покрови Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Походить із Покровської церкви с. Дешки Канівського повіту (тепер Богуславський район Київської обл.).

Іллінська церква в Суботові Церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована 1653 р. (за іншими даними 1656 р.) за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. Коли 1657 р. Хмельницький помер, його поховали в цій церкві. Іллінська церква є прикладом національного архітектурного стилю доби козацького Відродження.

Покровський собор у ХарковіСобор Покрови Пресвятої Богородиці є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших часів. Побудований у стилі козацького українського бароко ізюмськими майстрами. Харківський Покровський собор є найдавнішою кам'яною спорудою Слобожанщини. Він має унікальне композиційне рішення. На думку фахівців, собор майже повністю повторює українську дерев'яну тричастинну церкву, є синтезом ідей й конструкцій дерев'яного зодчества та кам'яної архітектури. Собор має два поверхи: знизу — зимовий, теплий, храм, зверху — літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Фасади собору багато прикрашені наличниками, напівколонками, карнизами.

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в ЧерніговіБув закладений 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом архітектора Іоанна Баптиста. Сучасного вигляду набув у 80-х роках XX ст., коли собор було відновлено в первісних формах XVII ст. Побудований в стилі українського бароко. Це тринавовий, шестистовпний, триапсидний храм. За своїм планом успадкував традиції мурованого храмового будівнитва княжої Русі. У другому ярусі Троїцького собору над входом виділяється вікно у вигляді православного хреста, що є особливою ознакою чернігівських барокових храмів кінця XVII — початку XVIII ст.

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві Видубицький Свято-Михайлівський монастир було споруджено у 1070-х рр. Всеволодом Ярославичем на околиці Києва у Видубичах. Сучасний ансамбль монастиря сформувався на зламі ХVІІ-ХVIII ст., коли тут було зведено Георгіївський собор, який є центром композиції ансамблю і одним з кращих зразків архітектури українського бароко. За просторовою структурою Георгіївська церква належить до класичного типу дев'ятидільних п'ятибанних храмів, її вважають найдосконалішою з усіх подібних будівель. Архітектор компенсував розташування собору У глибокій долині, надавши йому вертикально видовжених пропорцій. Фасади визначаються вишуканою бароковою декоративністю.

Ікона «Архангел Михаїл» Івана Рутковича На Західній Україні до найяскравіших представників епохи українського бароко належить Іван Руткович (р. н. невід. — 1703), визначний український живописець. Центральна пам'ятка творчості І. Рут-кевича — іконостас жовквівської міської церкви Різдва Христового (1697-1699). Цей іконостас — останній відомий на сьогодні видатний твір майстра. Творчості Рутковича притаманні світська жанрова інтерпретація релігійних сюжетів, яскравий, насичений колорит ікон (темпера з додаванням масла). «Архангел Михаїл» Рутковича із Жовкви, повністю виконаний у барочній техніці, відрізнявся від традиційного візантійського канону. Святий, зображений на іконі, має людяне світле обличчя з виразними очима. Його поза динамічна, а атрибути наближені до сучасної Рутковичу доби: панцир та меч в архангела подібні до гусарської зброї часів Віденської битви.

Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» Івана Мігури Іван Детесович Мігура (р. н. і см. невід.) визначний український гравер кінця XVII — початку XVIII ст. Навчався у Києво-Могилянській колегії, був архідияконом Києво-Печерської лаври, ігуменом Миколаївського Крупицько-Батуринського монастиря на Чернігівщині. Вважають, що на гравюрі Івана Мігури зображено прижиттєвий портрет Мазепи. Гетьман перебуває в оточенні муз, святих і церков, зведених або відреставрованих його коштом. Іван Мазепа доклав значних зусиль для відродження Києва як духовної столиці України, спрямував чималі кошти на церковне та цивільне будівництво в Чернігові, Батурині, Переяславі та Глухові.

Ікона «Вознесіння Богородиці» Йова Кондзелевича Йов (Іван) Кондзелевич (1667 — бл. 1740) живописець та ієромонах, був провідним діячем Луцького братства. На чолі групи іконописців працював над Богородчанським іконостасом у Манявському скиту. Іконостас був наслідком колективної праці, проте Кондзелевичу належить все найцінніше в ньому, зокрема й ікона «Вознесіння». Незважаючи на те що Кондзелевич зовсім не торкався святочного ряду, іконостас загалом відбиває його творчу індивідуальність не лише в живописній частині, а й у різьбярській. Богородчанський іконостас — п'яти-ярусний, із завершенням. Величний твір сакрального мистецтва постав на зламі двох століть, ставши своєрідним завершенням епохи українського іконописання, у якому візантійські традиції органічно переплелися з новими тенденціями кінця XVII ст., витворивши естетику українського бароко.

Собор святого Юра у Львові Будівництво греко-католицької кафедри розпочалося 1744 року за проектом Бернарда Меретина. Храм стоїть на терасі, до якої ведуть дво-маршеві сходи, прикрашені балюстрадою й скульптурами геніїв роботи С. Стажевського. Із 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова увійшов до складу світової спадщини ЮНЕСКО.

Собор вивищується над землею на 56 метрів. Його вінчає величний купол, і оточує з трьох сторін велика тераса-галерея. Над центральним входом собору — ікона «Успіння Божої Матері». Архітектори надали собору хрестоподібної форми, розділивши аркадами колон на три частини. Собор розписаний і прикрашений іконами і зображеннями, пов'язаними з історією монастиря і подіями з життя Спасителя.

Покровська церква в Києві За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у 1766-1772 рр. у стилі українського бароко видатним архітектором Іваном Григоровичем-Барським (1713-1785).

Палац Кирила Розумовського в БатуриніПісля скасування гетьманства (1764) Кирилу Розумовському спало на думку побудувати у Батурині палац. Його будівництво за проектом шотл. арх. Чарльза Камерона тривало протягом 1799-1803 рр. Палац має три поверхи. Один фасад прикрашено лоджією, другий — балконом. Бічні фасади мають напівротонди, що значно збагатили силует. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбудову цієї пам'ятки архітектури.

Троїцька соборна церквав Самарській слободі (Новомосковську) Самарський Пустинно-Миколаїв- ський військовий монастир — православний монастир Запо- розької Січі. З будівель монастиря залишився в сучасному Новомосковську Троїцький собор (майстер Я.Погребняк). Дерев'яний собор збудований без жодного цвяха. 1888 року споруду було перекладено за проектом архітектора Харманського. Це єдиний збережений в Україні дев'ятидільний храм. Він належить до 100 найкращих дерев'яних споруд світу.

Андріївська церква у Києві

«Дівчина з Поділля» В. Тропініна На початку XIX ст. однією з найголовніших тем у мистецтві було зображення народного життя. Важливу роль у цьому відіграв Василь Тропінін, який багато писав українських селян. Про це він згадував на схилі літ: «Я мало вчився в Академії, але навчився в Малоросії: я там без перепочинку писав з натури...» Саме до таких картин належить «Дівчина з Поділля». Твір вражає не лише своєю майстерністю, але, насамперед, тим теплим почуттям у ставленні до моделі, що загалом не властиве тогочасному мистецтву, у якому панівною була естетика класицизму. Художник уважно змальовує типову подільську сорочку, корали на шиї, дівочий головний убір, при цьому фарби добре відтворюють фактуру зображеного. Але увага митця далека від захоплення етнографічною екзотикою вбрання, він бачить у ньому високохудожні атрибути народного побуту.

Будівля Київського університету Будинок Головного («Червоного») корпусу ун-ту збудований у традиціях російського класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті. Будівля вийшла надзвичайно величною та суворою. Будівля являє собою величезний замкнений квадрат із внутрішнім двором. Особливо виразна архітектура східного фасаду, що досягнуто контрастним протистав-ленням протяжної площини стін могутній вертикалі колон портика, який вирішено в іонічному ордері на всю висоту будинку.

У творі поєднані безпосередні прояви людських переживань, властивих романтизму, з глибоким відтворенням внутрішнього світу. «Автопортрет» було створено Шевченком в академічній майстерні художника Ф. Пономарьова, з яким він товаришував в академії. «Катерина» Картина виконана Шевченком за темою однойменної його поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі. «...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася зі своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

Офорт «Дари в Чигирині» Цей офорт Т. Шевченко написав до альбому «Мальовнича Україна». Поет двічі — у 1843 і 1845 роках — відвідав Чигирин. Він зробив тут кілька малюнків на місцеві теми. Широковідомий офорт «Дари в Чигирині», присвячено козацькій раді 1649 р.Офорт «Судня рада» Офорт з альбому «Мальовнича Україна». Виконаний 1844 року. Автор відтворив волосний суд («судню раду»), зробивши такий підпис: «Отаман сбира на село громаду, колы що трапытця незвичайне, на раду и суд. Громада, порадывши и посудивши добре, расходится,».

На початку XX ст. в архітектурі поширюється стиль, який отримав назву український модерн. Цей стиль в українській архітектурі найбільш вдало втілено в будинку Полтавського губернського земства. Його автором був Василь Кричевський (1873-1944). Із головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, а з двору — три з половиною. Високий цоколь з рожевого граніту, складений з великих грубо оброблених каменів, прорізують вікна з фігурними перетинками, над ними прокладено міцний карниз. Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів.

Будинок із химерами — цегляна споруда стилю раннього модерну. Свою назву отримав через скульптурне оздоблення, що вражає уяву чудернацькими істотами тваринного наземного та підводного світу. Архітектор — Владислав Городецький, скульптурні прикраси за власними ескізами виконав міланський скульптор Еліо Саля. Будинок спроектовано у формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку площі Івана Франка — шість поверхів. Резиденція Президента України.

Будівля театру в ОдесіСучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф.Фельне- ром і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. За своїм плануванням і технічними даними не поступається найкращим у Європі. За поздовжньою віссю будівлі — двох'ярусний з високим аттиком портал головного входу, за поперечною — триаркадні галереї бокових входів.

Масивний семибанний храм зведений у візантійсько-давньоруському стилі. Це шестистовпний триапсидний храм, увінчаний сімома банями. Початковий проект собору створили архітектори І. Штром і П. Спарро; пізніше його переробив архітектор О. Беретті. Найбільшою художньою цінністю споруди є настінні розписи, виконані 1895-1896 рр. колективом українських, російських та польських художників. Основні з них (15 великих композицій та ЗО окремих постатей) належать видатному художнику В. Васнецову. У розписі собору також брав участь М. Врубель.

Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях. 1864-1873 Резиденція митрополитів Буковини (зараз: будівля університету) — це архітектурна перлина Чернівців і вершина творчості відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Резиденція являє собою врівноважену групу з трьох головних будівель навколо красивої внутрішньої площі. У центрі розташована резиденція митрополита з капличкою. По боках — семінарія та будинок для приїжджих. Ансамбль органічно доповнено церквою, а його куполи й башти посилюють ефект духовної вищості.

Картина «Сінокіс» М. ПимоненкаАкадемік живопису Микола Пимоненко (1862-1912) походив з родини іконописця. Навчався іконопису в Києво-Печерському монастирі, закінчив школу художника М. Мурашка, Петербурзьку академію мистецтв. Є автором близько 715 картин і малюнків. Майстер реалістичного живопису, він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж.

Родом з мальовничого Чугуєва (Харківська обл.) був всесвітньо відомий портретист Ілля Рєпін. У родинній садибі Тар-новських — Качанівці — Рєпін створив перші етюди до знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Сюжетом цієї картини став лист запорожців турецькому султану, начебто написаний 1676 року як відповідь запорозьких козаків на вимогу турецького султана Мехмеда IV.

Будинок Національної опери України

Пам'ятник Б.Хмельницькому в КиєвіПам'ятник Богдану Хмельницькому — своєрідна емблема Києва. М.Мікешин, скульптор, якому доручили розробляти проект, доповідаючи царю, аргументував, що після придушення польського повстання «возникло общее желание достойно оказать почести за патриотическую вислугу гетману Хмельницкому, которьій приобщил Украйну к России».1888 р. пам'ятник встановили на Софійському майдані. Пристосова- на до колового огляду скульптура вирізняється красою контурів, ретельним опрацюванням численних деталей.

Автор: Афанасьєв Анатолій ВолодимировичВік: 57 роківМісце роботи: Круподеринська ЗОШ І-ІІІ ступенів Оржицької районної ради Полтавської областіПосада: учитель математики… а також інформатики, економіки, художньої культури та основ здоров’яE-mail: afana2006@yandex.ruСайти: hudozhnya.at.ua; papkakerivnika.at.ua; obz.at.ua; pifagor.at.ua Щира вдячність Семеніхіну Максиму Олеговичу, який надихнув на створення цієї презентації. 10.01.2013