Презентація на тему:
"Оунівське підпілля 1941-1942 р"

Виконала учениця 11-А класу Олійник Тетяна Оунівське підпілля 1941-1942 рр.

Девіз: за національну та соціальну справедливість! Організація українських націоналістів (ОУН) — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток. Заснована 3 лютого 1929 року, легалізована в Україні у 1993 році.

Напередодні вторгнення німецьких військ всередині ОУН виявилися суперечності між ветеранами, що здебільшого перебували в еміграції( А. Мельник та його прибічники) і молоддю, яка вела підпільну боротьбу на західноукраїнських землях( С. Бандера, Я. Стецько) С. Бандера А. Мельник

Організація українських націоналістів Курс на зближення з гітлерівцями. Мельніківці вважали більшовизм спільним ворогом ОУН і Німеччини, планували боротися проти нього разом з нацистами Курс на створення власної армії. Бандерівці вважали за доцільне розгорнути боротьбу за незалежність України і спиралися на сили та можливості українського народу

Степан Андрійович Бандера Степан Андрійович Бандера (1 січня1909, Старий Угринів, Івано-Франківська область —  15 жовтня 1959, Мюнхен) — видатний український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ століття.  Будинок в Старому Угринові, де Бандера народився і провів перші десять років життя У середині 1927 року Бандера успішно склав випускні іспити в гімназії і вирішив поступати в Українську господарську академію в Подебрадах(Чехословаччина), проте польська влада відмовила в наданні молодій людині закордонного паспорта, і він був змушений на рік залишитися в Старому Угринові. У 1927–1928 роках Степан Бандера займався культурно-освітньою та господарською діяльністю в рідному селі працював у читальні «Просвіти» провадив театрально-аматорський гурток і хор заснував руханкове товариство «Луг» належав до засновників кооперативів.

Під керівництвом Бандери ОУН відходить від експропріаційних акцій і починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади. У цей період ОУНівцями було здійснено три політичних вбивства, що отримали значний розголос — шкільного куратора Гадомського, звинувачуваного у нищенні поляками українського шкільництва та полонізації, працівника ГПУ Олексія Майлова як протест проти Голодомору в Україні вбивство міністра внутрішніх справ Перацького, за якого польська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців. Степан Бандера здійснював загальне керівництво замахами на Майлова і Пєрацького. Броніслав Перацький ( 1895-1934)

Обидві фракції просувалися услід за німецькими фронтовими частинами, здійснюючи агітацію серед населення за самостійність України ОУН створила мережу підпілля у Києві, Сумах, Житомирі, Полтаві. 30 червня 1941 року у захопленому німцями Львові за ініціативи ОУН було скликано громадські Збори, які проголосили відновлення Української держави ( прем`єр уряду Я. Стецько) Я. Стецько

5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року.  На головних воротях до Заксенгаузену стояло гасло Arbeit Macht Frei (Праця робить вільним) Вхід у табір

Мельніківці відмежувалися від львівської акції бандерівців і продовжували курс на співпрацю з нацистським керівництвом, сподіваючись, що у майбутньому німці враховуватимуть українські інтереси. У 1941 каральні органи окупантів отримали наказ страчувати членів ОУН(б), під репресії потрапили й мельниківці. Січень 1942 на нелегальне становище перейшли й ОУН(М)

15 жовтня 1959 року в Мюнхені знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Після успішного виконання завдання Сташинського відправили до Москви, де його нагородили орденом Бойового Червоного Прапора. Він, натомість просив, як винагороду дозволити одружитися з його німецькою коханкою Інге Поль. Після деякого вагання та розгляду справи у самих верхах КДБ він таки отримав дозвіл на шлюб, але вимогою поставили також переїзд жінки до СРСР та співпрацю з КДБ. Співпраця Сташинського з КДБ та політичне вбивство ним Степана Бандери лягла в основу роману нідерландського письменника Рохіра ван Аарде "Замах". Богдан Сташенський