Презентація на тему:
Ми дійшли до тебе, Перемого!

Ми йшли до тебе, Перемого!

Весна така, аж серце завмирає! Земля квітує та звучать пісні. І свято Перемоги йде до краю, Найкраще наше свято навесні.

Багато на нашій землі обелісків… Вкарбовано в них золоті імена… Вклонися ,людино, їм низько-низько- Це пам′ять, яку залишила війна.

Стоїть солдат у бронзі і граніті У тихім сквері, в місті і в селі… Над ними вічна слава у зеніті І вічна пам′ять по усій землі.

Ми йшли у бій за те, щоб до останку Перемогти ненависних катів, Щоб світ увесь у мирному світанку Під променями сонця золотів

Надія матері – сини Не повернулись з бою, Тож скільки років од війни Живе вже самотою, І все виходить на поріг В журбі, в плачі німому, Чекає серцем із доріг Синів своїх додому.

Рядок з листа, а за рядком тим – доля… Минуть літа, засіють й скосять поле… Лише рядок… Якщо його не спалять, Немов повернення назад, у пам′ять…

Ні, війна, ти була їм не мати, Ти їм мачуха люта була. Чорним смерчем ввірвалась, проклята І спалила дитинство дотла

Весна. Черешень теплий іній. Та що не рік – ясніш мені: Війна закінчілась в Берліні, А я лишилась на війні

Благословенна й радісна година Безсмертна буде в пам'яті віків, Як над палаючим Берліном Стяг Перемоги в небі зашумів

Вічний вогонь палає Дзвонить у даль століть. Вічний вогонь закликає: “Всіх пам'ятайте - і мертвих, й живих!”

Уклін вам, ветерани, до землі За щастя жити, мріяти, рости У мирі й злагоді, в любові і теплі, І пишним цвітом на землі цвісти.

День Перемоги! Його урочистим салютам не змовкнути у віках!