Презентація на тему:
Леонід Глібов

Леонід Глібов «Синиця» Робота учня 6-Б класу Іванківської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Осипенка Богдана

Коротка Біографія про автора.  Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком.

Початкову освіту він здобув удома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847).

Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці.

Марка України та ювілейна монета присвячена байкареві

Леонід Глібов «Синиця» (1853 р.) Синиця славу розпустила,  Що хоче море запалить,  Що море буцімто згорить, —  Така, бач, є у неї сила.  За вітром слава полетіла  По всіх усюдах і кутках,  По байраках і по садках,  Далеко — аж за синє море... 

Усім, хто був на морі, горе!  Ану — до берега тікать,  Мерщій добро своє ховать  Од проклятущої Синиці. 

Як назлетілось тії птиці,  Як назбиралося звірей,  Людей —  Дивитися на чудасію!.. 

А пересудливі жінки  Побрали ще й ложки,  Бо мали ту надію,  Як море стане закипать,  Щоб юшки добре посьорбать,  Якої й зроду не сьорбали  (Вони вже, бачте, позвикали  Скрізь по обідах куштувать). 

Усі баньки повитріщали...  — От-от уже почне кипіть, —  Хто-небудь нищечком мовляє, —  Ось цитьте, зараз запалає... —  А море все собі гуляє,  І не кипить, і не горить.

Так що ж Синиця?.. Та мовчить!  І запалить не запалила,  А тільки слави наробила  Та з сорому й сховалася кудись.  За сюю капосну дурницю  Полаяли Синицю  Та й розійшлись.  Яка ж в сій байці, братця, сила?  А та: ніколи не хвались,  Поки гаразд не зробиш діла. 

Тема: зображення синиці, яка вихвалялася що запалить море, але не запалила. Основна думка: ніколи не хвались, поки гаразд не зробиш діла. Аналіз Байки

Дякую за увагу !!!