Презентація на тему:
Концепції Web 2.0

Концепції Web 2.0

Поява і визначення терміну Web 2.0

Поява терміну Web 2.0 Починаючи з 2004 р. O’Reilly Media використовує термін Web 2.0 для позначення веб-застосувань т.з. другого покоління: соціальних мереж, wiki, фолксономій. Конференції, які проводили O'Reilly Media спільно з MediaLive International, теж були названі Web 2.0 30 вересня 2005 р. виходить стаття Тіма О’Рейлі “What Is Web 2.0” Барт Декрем, засновник Flock, називає Web 2.0 “Вебом учасників” (“participatory Web”) в той час як Web 1.0 - Вебом-як-джерело-інформації (Web-as-information-source) Значення цього терміну досі лишається спірним (Тім Бернерс Лі, наприклад, ставить під сумнів існування такого явища)

Визначення терміну Web 2.0 За Тімом О’Рейлі: “Web 2.0 – це революція в комп’ютерній індустрії, що була спричинена зміною уявлень про Інтернет як про платформу та спробою зрозуміти правила досягнення успіху з використанням цієї платформи. Головне серед цих правил: Створювати застосування, що завдяки використанню мережі стають тим кращими, чим більше осіб їх використовує.”

Основні принципи Web 2.0 – застосувань (Оприлюднені на першіій конференції Web 2.0 Тімом ОРейлі та Джоном Беттелом) Стратегічне позіціонування: Веб як платформа (можливість запуску застосувань просто з броузера) Користувацьке позіціонування: Користувач контролює власні дані Сервіси, а не ПЗ Архітектура взаємодії Підгонка під джерела даних і трансформація даних (дані як рушійна сила) Недорога масштабованість ПЗ не прив’язане до клієнтського терміналу Використання колективного розуму Простота приєднання для нових користувачів “Вічна бета”

Компанії та продукти, що уособлюють принципи Web 2.0 (за Тімом ОРейлі) Застосування рівня 3 (найближчі до концепцій Web 2.0), що існують виключно в мережі, розвиваються завдяки міжособовим зв’язкам і ефективність яких зростає одночасно зі зростанням кількості людей, що їх використовують. Наприклад: eBay, Wikipedia, del.icio.us, Skype і Adsense. Застосування рівня 2, які можуть працювати оф-лайн, але набувають корисної функціональності завдяки їх запуску он-лайн. О’Рейлі наводить як приклад Flickr, який отримує додаткові можливості завдяки спільному володінню базою фотографій і базою описів, створених спільнотою. Застосування рівня 1, які працюють переважно оф-лайн, але деякі можливості реалізують лише в он-лайн. Наприклад: Writely (починаючи з 10 жовтня 2006: Google Docs & Spreadsheets, що реалізують спільне редагування он-лайн) та iTunes. Застосування рівня 0, які однаково добре працюють і оф-лайн. О’Рейлі наводить приклади MapQuest, Yahoo! Local та Google Maps. Не-веб-застосування (non-web applications): email, SMS і телефон.

Огляд технологій Web 2.0

Огляд технологій Web 2.0 До комплексу технологій інфраструктури Web 2.0 входять: серверне ПЗ, синдикація контенту, протоколи обміну повідомленнями, стандартизовані броузери зі своїми плагінами і розширеннями і різноманітні клієнтські застосування. Використання цих технологій забезпечує створення, зберігання і поширення інформації. Сайт Web 2.0 може використовувати одну або кілька з наведених технологій: Технології Rich Internet application, в т.ч. побудовані на Ajax CSS Валідна XHTML-розмітка і використання мікроформатів Синдикація і агрегація даних в RSS/Atom Простий і зрозумілий URL Використання фолксономіій (наприклад, у вигляді тегів і tagcloud) Використання ПЗ для wiki (повне або часткове) Публікація блогів wiki Mashups API веб-сервісів з використанням REST або XML

Програмне забезпечення Web 2.0 Серверне ПЗ Функціонування застосувань Web 2.0 базується на існуючій архітектурі мережі, але значно більшу увагу приділено підтримці даних. Синдикація тільки номінально відрізняється від методів публікації з використанням управління динамічним контентом, але веб-сервісам потрібна надійніша підтримка баз і потоків даних, що робить їх схожими на традиційну інтранет-функціональність сервера застосувань. Клієнтське ПЗ Використання додаткових функціональних можливостей Web 2.0 залежить від того, чи може користувач працювати з даними, що зберігаються на сервері. Робота з даними відбувається завдяки використанню форм HTML-сторінки, скриптових мов типу Javascript та завдяки Flash або Java. Використання цих технологій спрямоване на зменшення навантаження на веб-сервер шляхом використання клієнтського ПК.

Веб-протоколи Web 2.0 Протоколи веб-взаємодії є ключовим елементом інфраструктури Web 2.0. Основні протоколи: REST і SOAP. REST (Representational State Transfer) відповідає за способи доступу і маніпулювання даними на сервері з використанням HTTP-методів: GET, POST, PUT і DELETE SOAP працює з відправкою XML-повідомлень і запитів до сервера, що можуть містити досить складні, але наперед визначені, інструкції для сервера В обох випадках АРІ визначає доступ до сервісу. Часто використовують свої власні АРІ, проте і стандартні АРІ (наприклад, для блогів) набули широкого поширення. Більшість (хоч і не всі) види спілкування з веб-сервісами потребують використання XML.

Rich Internet applications (RIA) Такі технології RIA як Ajax, Adobe Flash, Flex та OpenLaszlo розширюють функціональність веб-застосувань, оскільки дозволяють сторінці відправляти запит на оновлення деякої частини її контенту і відображати зміну цієї частини у броузері без перезавантаження всієї сторінки. Корисні для тих сайтів, де передбачається активна взаємодія з користувачем, або оновлення інформації через регулярні проміжки часу. AJAX (Asynchronous JavaScript and XML) – це підход до побудови інтерактивних користувацьких інтерфейсів веб-застосувань. AJAX є одним з компонентів концепції DHTML. AJAX не є самостіною технологією, а лише ідеєю. При використанні AJAX динамічне звернення до сервера і перезавантаження частини сторінки може відбуватись завдяки: Використанню XMLHttpRequest; Динамічне створення дочірніх фреймі; Динамічне створення тега . Google використовувала AJAX при створенні Gmail, Google Maps і Google Suggest.

Веб-орієнтовані застосування та ОС Поширення AJAX викликало появу сайтів, що імітують на персональному комп’ютері роботу застосувань для обробки текстів, електронних таблиць і слайдів-презентацій. Використання Java дозволяє користувачам працювати з відео. Деякі сайти надають можливості для ведення і підтримки проектів. З’явилось кілька т.з. броузерних “операційних систем”, які функціонують радше як платформи застосувань, а не, власне, операційні системи. Ці системи імітують роботу користувача із застосуваннями і можуть викликатись з будь-якого сучасного броузера.

Веб-синдикація Першим і найбільш значущим кроком еволюції в напрямку Web 2.0 прийнято вважати синдикацію контенту сайта (одночасна публікація матеріалу на різних сайтах або в різних застосуваннях, що реалізується завдяки використанню стандартизованих протоколів). Протоколи для забезпечення синдикації: RSS (Really Simple Syndication, або "web syndication"), RDF (RSS 1.1), Atom – всі використовують XML. Спеціалізовані протоколи, такі як FOAF and XFN (використовуються в соціальних мережах) розширюють функціональність сайтів і дозволяють кінцевим користувачам взаємодіяти без централізованих сайтів. В RSS-потоках містяться лише заголовки матеріалів і посилання на них.

Інші технології Web 2.0 Mash-up («змішування») – інтеграція веб-сервісів в різні сайти для забезпечення додаткової функціональності. Наприклад: сайт нерухомості з інтегрованими картами Google Maps Теги – ключові слова, що описують деякий об’єкт або відносять його до певної категорії. Це свого роду мітки, що присвоюються об’єкту для того, щоб визначити його місце серед інших об’єктів. Фолксономія – колективна категорізація понять за допомогою довільно обраних ключових слів (існує тільки в неієрархічних спільнотах). Приклад: tagcloud

Дизайн в стилі Web 2.0

Дизайн в стилі Web 2.0 Простота На сторінці повинно бути якомога менше елементів, нічого зайвого. З двох можливих рішень завжди варто обирати простіше. В результаті “очистки” сторінки погляд відвідувача фокусується на контенті. Спрощується навігація. Легше привернути увагу відвідувача до чогось важливого. В дизайні сайтів Веб 2.0 використовується термін “малювання інформацією” або “інформаційні пікселі” (data ink). Ефективність інформаційного дизайну виражається у співвідношенні “інформаційних” пікселів на екрані до загальної кількості пікселів (Тафт). Центрована розмітка У порівнянні з минулими роками, зараз значно більше сайтів розміщені по центру в броузері, а не “розтягнуті” на весь екран (т.з. “гумова верстка”) або зміщені вліво. Оскільки дизайн Веб 2.0 став більш простим і економічним, на таких сайтах багато чистого білого простору Менше колонок Кілька років тому дизайн в три колонки був нормою, зустрічались також і чотири. Сьогодні дві колонки є найбільш розповсюдженими, а три – загальноприйнятий максимум. Окрема верхня секція В верхній частині сторінки розміщена горизонтальна секція, відокремлена від решти контенту. В цій секції розміщується лого та деякі елементи навігації (пошук, меню тощо)

Дизайн в стилі Web 2.0 Кольорові блоки Не тільки верхня секція, а й інші елементи сторінки можуть бути виділені кольором. Серед них: зона навігації, зона основного контенту тощо. Але проблема з яскрамиви кольорами полягає в тому, що вони занадто відволікають увагу від інших елементів. Проста навігація Меню навігації, що відображається на всіх сторінках сайту, повинно бути великим, зрозумілим і простим. Гіперпосилання повинні явно відрізнятись від решти контента на сторінці. Збільшений кегль На сайтах Веб 2.0 розмір шрифту зазвичай більше, ніж на сайтах минулого покоління. Це правило випливає з принципів простоти і функціонального дизайну. При цьому найчастіше використовуються шрифти сімейства Sans Serif: Verdana, Arial, Helvetica. Вставки тексту більшого розміру На багатьох сайтах можна побачити заголовки, логотипи і написи екстремально великого розміру. Вони зазвичай реалізовані у вигляді графічного елемента. Чіткий логотип Крім перелічених зустрічаються іще шість менш розповсюджених дизайнерських прийомів: використання насичених кольорів; гламурні поверхні (rich surfaces); градієнти; відображення; заокруглені елементи дизайну; витончені піктограми і багатокутні зірочки.

Висновки: Критика поняття Web 2.0

Критика поняття Web 2.0 Не існує набору чітких стандартів і визначень Web 2.0 (може трактуватись по-різному) Більшість ідей Web 2.0 використовувалась задовго до появи терміну Web 2.0 (Amazon.com ще 1995 р. дозволила користувачам писати власні огляди книжок як співавторам, а 2002 р. відкрила свої АРІ розробникам ззовні) Сьогодні, коли веб-сайт оголошується сайтом Web 2.0 завдяки використанню якогось з поширених прийомів (блоги чи простий дизайн), це відбувається радше в цілях реклами і самопросування, аніж проповідування ідей Web 2.0. Web 2.0 не представляє нової версії всесвітньої мережі, а продовжує використовувати технології і концепції Web 1.0 Web 2.0 називають “другою бульбашкою” (порівнюючи з “бумом дот-комів” 1995–2001 рр.), вказуючи на те, що більшість компаній Web 2.0 намагаються розробляти продукт, не маючи при цьому грунтовних бізнес-моделей