Презентація на тему:
Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні

На шляху до «розумного суспільства»: Інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні

Аналітична доповідь Структура І. Вступ. ІІ. Інформаційні технології як фактор впливу на суспільні процеси в Україні Ринок інформаційних технологій в Україні та його вплив на сфери освіти й науки. Конструктивні та деструктивні впливи ІТ на сучасний стан та перспективи розвитку українського суспільства.

Аналітична доповідь Структура ІІІ. Україна на шляху до «розумного суспільства». Основні параметри розвитку «розумного суспільства». Нова філософія побудови організаційних структур, урядування та управління. Висновки та пропозиції.

Центральне питання Чи є Україна інноваційною державою та інформаційним суспільством? Інформаційно-інноваційна держава — це держава, яка створює для кожного громадянина необхідні й достатні передумови для реалізації ідей, скерованих на впровадження у всі сфери життя новітніх технологій.

Якісні характеристики інноваційної держави та суспільства Нова людина як носій й виразник певного типу цінностей й ціннісних орієнтацій; Новий тип влади та владних відносин; Оновлення соціальних інститутів та процесів; Оновлення соціальної та економічної структури; Нова соціальна динаміка.

Інформаційна геополітика Інновації – це привілей країн «першого світу» ? Країни першого світу отримують до 25 відсотків ВВП від іноваційного продукту. Україна – не більше 5 відсотків. Структура ВВП не орієнтована на модель інноваційного розвитку; інноваційні фактори мають слабкий вплив на економіку країни

Україна: розвиток людського потенціалу 69 місце із 170 країн (2010 – ООН). Цей потенціал не може реалізуватися через різке майнового розшарування, яке породжує проблеми бідності, відсутності соціальних ліфтів.

Україна: рейтинг розвиненості інформаційно-комунікативних технологій Дані експертів Світового економічного форуму (квітень 2011). Україна: серед 138 країн - 90-місце. Значно поступилась сусідам по СНД: РФ (77 позиція); Казахстан (67-ма). Очолюють список: Швеція, Сінгапур і Фінляндія. Даний рейтинг співпадає з рейтингом «мережевої готовності», тобто вказує на те, наскільки та або інша країна світу готова використовувати в реальному житті інформаційні технології

Докорінне протиріччя: «розумним машинам» не відповідає «розумність» людей Впровадження ІТ робить очевидними вияви «нерозумності» людської поведінки на рівні фіктивної освіченості, чиновницької корумпованості й некомпетентності, свідомого чи несвідомого відсторонення компетентних людей від управління. Загроза використання передових ІТ не на благо людині, а для тотального контролю за людською поведінкою й навіть задля її модифікації у «бажаному напрямі».

Інтернет-користувачі в Україні: хто вони? Яким є число “юзерів” (за різними підрахунками – від 6 до 17 млн.). Яким є число “неюзерів” За даними Інституту соціології НАНУ 54,7% українців досі не користуються комп'ютерами (а це близько 18 млн. громадян(!). Проте, 8 років тому компютерно-неграмотних було аж 79,8%. Для порівняння: у Південній Кореї користувачами Інтернету нині є 45 млн. від 48-млн. населення.

Інтернет-трафик Ємність та швидкодія Інтернету оціночно зростуть до 2015 року у 48 разів. При цьому, уже на сьогодні, за даними вимірювань компанії Pando Networks, Україна входить до першої десятки країн з найбільшою швидкістю Інтернет-трафіку (1190 кб/с при середньосвітовій швидкості 580 кб/с). Україна обійшла за швидкістю Інтернету Росію й США.

Напрями використання громадянами ІТ Розваги, Новини, Робота, Спілкування, Сплата послуг (Інтернет-банкінг), Шопінг: більше 10 млн. українців як мінімум один раз на рік купували товари чи послуги у віртуальних магазинах

Інформатизація держави й інформатизація суспільства – паралельні процеси? Більшість інфопроектів, які на сьогодні реалізовані державою, практично не мають відношення до реальних щоденних потреб людини (принаймні – українського громадянина).

Електронне урядування в Україні є фрагментарним та відірваним від реальних потреб людей: замість електронізації найбільш затребуваних державних послуг, електронізуються лише ті, які цікаві самим держустановам; невтішні тенденції засвідчують перші результати впровадження недавно ухваленого Закону України «Про доступ до публічної інформації».

“Цифрове провалля” між поколіннями: проблема “інклюзії” Число “юзерів” суттєво вирізняє молодь від старших поколінь, приналежних до певних соціальних груп, створює між цими групами «цифрове провалля» Лише 3% з людей, старших 60 років мають доступ до мережі Інтернет

Реальні успіхи: Е-освіта Проект “Конкурс”; Проект “Єдиний світ”

Соціальні мережі (медіа) За результатами дослідження компанії «InMind», вітчизняна аудиторія соціальних медіа у травні 2011 року склала 81% активних користувачів за середньосвітового показника у 61%. Негативний тренд стрімкого формування груп людей, для яких характерна залежність від Інтернету.

Блогосфера в Україні Популярність блогерства в Україні відповідає середньосвітовим показникам (відповідно – 63 % і 65 %); Блогери – і в Україні і в світі – це, в основному, молодь (до 75 % користувачів у віці 16-34 роки). В цілому характерна певна соціальна апатичність та переважання розважального контенту. Не стала фактором формування громадянського суспільства.

Програмний аутсорсінг – єдина сфера ІТ, яка динамічно розвивається Річна частка України у світовому експорті програмних продуктів аутсорсінгу склала в 2010 році майже $1 млрд., тоді як індійський експорт ПЗ в 2010 році оцінювався в $34 млрд., китайский – в $28млрд., а російський в $2,65 млрд. (дані агенції «Gartner») Глобальний ринок експорту ПЗ оцінюється в $90 млрд., а до 2013 року може зрости до $120 млрд. 60-70 % вітчизняного програмного ринку перебуває «в тіні»; 9 з 10 українських програмістів працюють на зовнішні ринки.

Кардинальні запитання в «розумному суспільстві»: як працювати з великими за обсягами та впливом групами населення, які працюють у сферах старих технологій й не хочуть чи неспроможні опановувати новітні ІТ; як культурно "поховати" старі технології та все, що їх супроводжує (суспільну підтримку, системи навчання, матеріально-технічну базу), не нехтуючи при цьому людським чинником, не вдаючись до «шокової терапії», антигуманної боротьби з «зайвими людьми», їхньої насильницької маргіналізації;

Кардинальні запитання в «розумному суспільстві»: як визначити пріоритетні напрямки створення ресурсів для модернізації на засадах використання технологій п’ятого технологічного укладу (ІТ-технологій), забезпечивши водночас умови для «модернізації на випередження» із ефективним та результативним використанням технологій шостого технологічного укладу (нанотехнології, біотехнології, робототехніка тощо); як вибрати найбільш адекватну для «розумного суспільства» систему управління та організації.

Пропозиції щодо стимулювання в Україні сучасного ІТ-ринку забезпечити розгортання процесів зворотного зв’язку шляхом сприяння підприємницькій діяльності в ІТ-галузі, гнучкого реагування на новітні тенденції її розвитку та на зовнішні впливи на цей розвиток; створити українські «Силіконові долини та «Сколково» для достойного легального працевлаштування в Україні ІТ-фахівців, розширення «коридору їх можливостей» через збільшення державних замовлень, запуск спеціалізованих проектів у сфері ІКТ, запровадження системи грантів тощо.