Презентація на тему:
Інформаційні технології навчання

Інформація – відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події, що їх сприймають людина і живі організми, машини та інші системи. Інформація – відображення навколишнього світу за допомогою знаків та сигналів.

Інформаційна діяльність – діяльність людини, яка пов’язана з процесами отримання, перетворення, нагромадження, зберігання, передавання та подання інформації.

Інформаціологія – наука про всі інформаційні явища, мікро й макродинамічні процеси безмежного Всесвіту. Галузі інформаціології: Інформономія; Інформологія; Інформатика.

Інформономія – наука про закони інформації; Інформологія – дисципліна про технології, телекомунікації, маршрутизації і передавання інформації з використанням нейрорецепторних, провідних, теле, радіо і супутникових каналів зв’язку; Інформатика – комплексна наукова і інженерна дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, всі аспекти проектування, створення, оцінювання, функціювання комп’ютерних систем оброблення інформації, їх застосування і вплив на різні галузі соціальної практики.

Інфоматизація – сукупність різних чинників, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства.

За способом відображення: звукова текстова числова графічна комбінована

Керуючись законодавством України доцільно визначити такі види інформації: статистична масова державних органів та органів місцевого та ройонного самоврядування інформація про особу довідково-енциклопедичного характеру соціологічна науково-технічна.

Об’єктивність Достовірність Повнота Актуальність Корисність Однозначність Зрозумілість Надлишковість

Інформація – це нематеріальна субстанція, але вона передається за допомогою матеріальних носіїв; Інформація залежить не тільки від знаків та символів, а й від їх взаємного розташування; Інформація повинна відповідати вимозі розпізнання; При передавання інформації з однієї точки простору в іншу вона не зникає в початковій точці.

Кодування – операція заміни знаків або групи знаків однієї знакової системи в знаки або групи знаків іншої знакової системи при збереженні тієї інформації, яка за допомогою цих знаків подається.

В технічних пристроях збереження, обробка і передача інформації, як правило, для кодування використовують двійковий код, що складається з двох знаків (0, 1) і виражають логічні значення так (1), чи ні (0).

Один двійковий розряд несе мінімальну інформацію, яка прийнята за одиницю кількості інформації і отримала назву біт (binary digit - bit). Таке кодування в комп’ютері називається двійковим кодуванням, а логічні послідовності нулів та одиниць – машинною мовою.

Отже, алфавіт машинної мови складається з двох цифр або розрядів (0 та 1). Ν розрядами можна закодувати 2ⁿ значень. У середині 60-х років склався стандарт одиниці виміру інформації – байт. 1 байт = 2³ біт = 8 біт

1 Кілобайт (Кб) = 2¹º байтів = 1024 байтів 1 Мегабайт (Мб) = 2¹º Кб = 1024 Кб 1 Гігабайт (Гб) = 2¹º Мб = 1024 Мб 1 Терабайт (Тб) = 2¹º Гб = 1024 Гб

ІС – взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, які використовуються для зберігання, обробки й подання інформації в інтересах досягнення поставленої мети.

Інформаційне забезпечення Технічне забезпечення Математичне й програмне забезпечення Організаційне забезпечення Правове забезпечення

ІТ – процес, що використовує сукупність засобів і методів, обробки й передачі даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту)

ПК – загальнодоступна і універсальна щодо застосування настільна або переносна ЕОМ, основна технічна база будь-якої інформаційної технології.

Програмою називається послідовність команд, за якою комп’ютер обробляє дані. Комп’ютерна програма - запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер

Програмний засіб – програма або сукупність програм на носії даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів та інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення – це набір програм, які керують діями комп’ютера при його використанні для розв ’язування певної задачі.

Операційні системи Сервісні програми Інструментальні мови і системи програмування Прикладні системи

Операційна система – сукупність програмних засобів, що забезпечують керування апаратними ресурсами обчислювальної системи і взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачами. Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм.

Інструментальні мови і системи програмування слугують для розроблення програм. Прикладні системи призначені для розв’зання задачі чи класу задач або для надання користувачеві певних послуг.

Прикладні системи ще називають пакетами прикладних програм. Групи ППП: методоорієнтовані проблемоорієнтовані загального призначення