Презентація на тему:
Загальні й відмітні ознаки органічних і неорганічних сполук

Загальні й відмітні ознаки органічних і неорганічних сполук

Запитання Згадайте з історії, як давно відомі людям органічні сполуки. Наведіть приклади органічних речовин природного походження. Чому ці речовини називають органічними?

Засновником теорії «віталізму» й органічної хімії як науки загалом уважають шведського вченого Й. Я. Берцеліуса

У 1828 році учень Берцеліуса К. Веллер синтезував з неорганічних речовин сечовину — речовину, безумовно, органічного походження.

Подальшому розвитку органічної хімії сприяли дослідження в галузі синтезу органічних речовин у пошуках нових матеріалів, барвників, ліків тощо

Природні джерела органічних речовин Рослинний світ, особливо дерева, є головним виробником органічних речовин

Цінними джерелами різних органічних сполук є також продукти сухої перегонки — коксовий газ, кам’яновугільна смола

…також і такі джерела, як горючі сланці й торф

…нафта і природний газ

Органічні речовини, їх відмінності від неорганічних, елементи-органогени

Органічні сполуки відрізняються від неорганічних низкою характерних особливостей: майже всі органічні речовини горять або легко руйнуються внаслідок нагрівання з окисниками, виділяючи CO2 (за цією ознакою можна встановити приналежність досліджуваної речовини до органічних сполук); у молекулах органічних сполук Карбон може бути з’єднаний майже з будь-яким елементом Періодичної системи;

органічні молекули можуть містити послідовність атомів Карбону, з’єднаних у ланцюги (відкриті або замкнені); молекули більшості органічних сполук не дисоціюють на досить стійкі йони; реакції органічних сполук протікають значно повільніше й у більшості випадків не завершуються остаточно; серед органічних сполук дуже поширене явище ізомерії; органічні речовини мають більш низькі температури фазових переходів (tкип, tпл).

Предмет органічної хімії А. Кекулє в 1851 р. визначив органічну хімію як хімію сполук Карбону

Більш точне визначення органічної хімії дав К. Шорлеммер у 1889 р.: «Органічна хімія є хімією вуглеводнів та їхніх похідних»

Органічна хімія — це розділ хімічної науки, в якому вивчаються сполуки Карбону — їх будова, властивості, способи одержання й практичного використання Сполуки, до складу яких входить Карбон, називаються органічними. Органічні сполуки — це вуглеводні (сполуки Карбону з Гідрогеном) та їхні похідні

До органічних сполук належать хімічні речовини, що містять у своєму складі Карбон, наприклад:

Запитання У чому полягає умовність терміна «органічна хімія»? Роздивіться предмети, що знаходяться на вашому столі. Які з них виготовлено з органічних матеріалів? Які особливості органічних речовин сприяли виділенню органічної хімії в окремий розділ науки?

Які речовини називаються органічними? Подумайте! Обґрунтуйте аргументи «за» і «проти» такого визначення з погляду хіміків, біологів, істориків. Як визначити приналежність речовини до органічних сполук? Подумайте! У деяких підручниках з хімії відомості про органічні сполуки входять до розділу про елементи IV групи періодичної системи. Наскільки правомірно таке розташування матеріалу? Обґрунтуйте «за» і «проти». Подумайте! Наведіть факти, що свідчать про матеріальну єдність органічних і неорганічних речовин.

Домашнє завдання Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи. Творче завдання. Подумайте! Обґрунтуйте аргументи «за» і «проти» розвитку сучасного органічного синтезу з погляду зростання потреб людства й законів екології.