X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Вольфрам - хімічний елемент

Завантажити презентацію

Вольфрам - хімічний елемент

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Вольфрам-хімічний елемент Виконала: учениця 8-Б класу Волкова Вікторія

Слайд 2

Вольфрам (англ. tungsten, нім. Wolfram n) — хімічний елемент. Символ W, ат. н. 74, ат. маса — 183,85. Сріблясто-білий метал. Найбільш характерними і стійкими є сполуки В. зі ступенем окиснення +6. В. має схильність до комплексоутворень. Металічний В. у звичайних умовах хімічно стійкий. З киснем починає взаємодіяти при т-рі вище 400 °C. Протистоїть дії води, але при т-рі червоного розжарювання легко окиснюється водяною парою. Найважливіші із сполук В.: триоксид вольфраму WO3, вольфрамова кислота H2WO4 і її солі —вольфрамати.

Слайд 3

Історія та походження назви Назва Wolframium перейшло на елемент з мінералу вольфраму, відомого ще в XVI ст. під назвою "вовча піна" - "Spuma lupi" на латині, або "Wolf Rahm" по-німецьки. Назва була пов'язана з тим, що вольфрам, супроводжуючи олов'яні руди, заважав виплавці олова, переводячи його в піну шлаків ("пожирає олово як вовк вівцю"). В даний час в США, Великобританії і Франції для вольфраму використовують назву "tungsten" ( швед. tung sten - "Важкий камінь"). У 1781 знаменитий шведський хімік Шееле, обробляючи азотною кислотою мінерал шеєліт, отримав жовтий "важкий камінь". У 1783 іспанські хіміки брати Елюар повідомили про отримання з саксонського мінералу вольфраміту жовтої окису нового металу, розчинної в аміаку. При цьому один з братів, Фаусто, був у Швеції в 1781 і спілкувався з Шеєле. Шееле не претендував на відкриття вольфраму, а брати Елюар не наполягали на своєму пріоритеті.

Слайд 4

Властивості атома

Слайд 5

Поширення В. мало поширений в природі; вміст в земній корі 1,3х10−4% (за масою). У вільному стані не зустрічається. Утворює власні мінерали (вольфрамати Са, Fe, Mn, іноді Pb, Zn, рідше оксиди WO3, H2WO4, ще рідше сульфіди WS2) або входить у вигляді ізоморфної домішки в інші мінерали, переважно в мінерали Мо, Ti, а також в деякі силікати (слюда, польові шпати). Найбільш важливими мінералами В. є вольфраміт та шеєліт, які можуть утворюватися і нагромаджуватися до рівня промислових концентрацій у скарновому, ґрейзеновому і гідротермальному процесах. У природних мінеральних парагенезисах В. часто асоціює з Si, Мо, Sn, Be, Т