Презентація на тему:
Побутові хімікати

Побутові хімікати

Класифікація Побутові хімікати – це речовини або суміші речовин, що використовують у побуті з певною метою або у складі композицій. За призначенням їх можна розділити на такі групи: -       синтетичні миючі засоби; -       засоби для вибілювання і підкрохмалювання виробів тканини; -       засоби видалення плям; -       засоби чищення та дезінфекції; -       засоби догляду за транспортом -       засоби догляду за виробами зі шкіри та замші; -       засоби для знищення побутових комах та гризунів; -       мінеральні добрива; -       лакофарбові матеріали; -       фотохімічні товари; -       косметичні засоби тощо.

За агрегатним станом побутові хімікати бувають рідкі та тверді. До рідких належать також суспензії та емульсії. Тверді побутові хімікати бувають порошкоподібними, гранульовані й таблетовані. Їх випускають у вигляді паст, помадоподібних препаратів, а також в аерозольній упаковці.

За вмістом основної речовини побутові хімікати можуть бути концентрованими і готовими для безпосереднього застосування. Концентрати перед застосуванням розчиняють у воді або розбавляють водою чи іншим розчинником у певному співвідношенні, зазначеному на упаковці.

За ступенем небезпеки, яку вони можуть мати для людей під час застосування, побутові хімікати можна поділити на чотири групи: безпечні побутові хімікати (синтетичні мийні засоби, мінеральні добрива); побутові хімікати, що виявляють певну небезпеку (засоби для вибілювання, дезінфекції); вогненебезпечні побутові хімікати (бензин, уайт-спірит, гас, ацетон); отруйні побутові хімікати.

Вплив небезпечних компонентів побутової хімії Аміак (у нашатирному спирті ): подразнення дихальних шляхів і слизових оболонок очей, хімічний опік шкіри. Ацетон (у розчинниках, авто-косметиці): пригнічує ферментативну функцію організму,змінює формулу крові. Здатен викликати хронічне отруєння. Триклозан (у пральному порошоку, милі, зубній пасті): здатний перетворюватияь на диоксин, який накопичується в організмі.

Хлор (у відбілювачах, рідких гігієнічних засобах для туалетів, миючих засобах для ванн): запаморочення, перепади кров’яного тиску, біль у грудях, важкий кашель, запалення слизистої носу. Загострення захворювання серцево-судинної системи, атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергії, негативно впливає на стан шкіри, волосся, нігтів, зубів.

Гліколь (у засобах для чистки скла, миючих засобах, антифризах): впливають головним чином на центральну нервову систему та нирки. Синтетичні мускуси (у косметичних засобах, милі, освіжувачах повітря): накопичуються у тканинах, порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму. Соляна кислота (у засобах для видалення іржі та вапна. ): першіння в горлі, сльози, кашель, головний біль, катар верхніх дихальних шляхів, руйнація зубів.

 Екологічно безпечні замінники  Харчова сода (NaHCO3) – натуральний безпечний миючий засіб. Харчова сода пом'якшує воду, поліпшуючи миючі властивості. Недолік – абразивні часточки дряпають поверхню. Лимонний сік можна використовувати для видалення плям іржі з посуду, а також полірування столового срібла.

Лимонна кислота використовується для видалення накипу у електрочайниках та пральних машинах. Оцет ефективно видаляє воскові плями й плями від смол, очищає плитку, кахель, видаляє накип. Бура - це природній мінерал, розчинний у воді. Бура поліпшує мийні якості мила, видаляє плями, а якщо її змішати із цукром, то можна боротися з тарганами.

Масло доволі успішно виводить чорнильні плями.  Звичайне господарське мило на 100% натуральне, що повністю органічно переробляється, яке очищує, видаляє бактерії. Майцена може використовуватися для чищення вікон, полірування меблів, чищення килимів.

Правила поводження з побутовими хімікатами Перш ніж використати будь-який препарат побутової хімії, треба ознайомитися з інформацією про його склад і способи застосування. Витрачати хімікати треба акуратно й економно, а упаковки викидати тільки в баки для сміття. Не можна споживати їжу, пити воду та палити в приміщенні, якщо в повітрі є хімікати. Усі побутові хімікати потрібно обов’язково зберігати у спеціально відведених і недоступних для дітей місцях.

Ні в якому разі не можна: використовувати тару, що залишилася після побутових хімікатів переливати і пересипати побутові хімікати в інший посуд нюхати невідомі побутові хімікати перевіряти невідомі побутові хімікати на дотик пробувати побутові хімікати на смак змішувати будь-які побутові хімікати на свій розсуд, підпалювати їх.

Ознаки отруєння препаратами побутової хімії Ознаки отруєння залежать від шляху надходження хімікатів до організму. У разі потрапляння їх у шлунок спостерігаються нудота, сильне виділення слини, неприємний смак у роті, блювота. Якщо відбулося вдихання хімікату з повітрям, тоді з’являються нежить, дряпання в горлі, кашель. Після потрапляння хімікатів на шкіру характерні свербіж шкіри, почервоніння, висип.

Перша невідкладна допомога у разі отруєння побутовими хімікатами Якщо препарат потрапив у шлунок, необхідно негайно викликати «швидку допомогу». До її приїзду потрібно викликати у потерпілого блювання, дати випити дві-три склянки води кімнатної температури. Після цього дати випити рослинну олію, молоко, збитий яєчний білок або білкову воду. Якщо отруєний утратив свідомість, його треба  покласти на бік.

Уразі запорошення очей чи потрапляння в них бризок їдких речовин не і можна терти очі! Необхідно промити їх водою. При опіках шкіри із потерпілих знімають одяг і протягом 10-15 хв ретельно промивають водою місце ураження. Після цього необхідно нейтралізувати хімічну активність речовини, що спричинила опік. Рану від дії кислоти промивають луж ним розчином (мильною водою чи розчином питної соди).

Пам’ятайте! Кожний з препаратів побутової хімії має свої специфічні властивості. Всі побутові хімікати потребують підвищеної обережності під час поводження з ними, тому що вони потенційно небезпечні для здоров’я!