Презентація на тему:
"Подільська височина"

Подільська височина

Поді льська височина  — височина на південно-західній України у Львів-ській, Тернопільській,Хмель-ницькій, Ів.-Франківській,Вінницькій та частково Одеській областях. Поді льська височина входить до складу Східноєвропейської рівнини.

Подільську височину разом із Волинською  часто називають Во-лино-Подільскою.

Височина витягнута із північно-західної на південно-східну частину. На північно-західній частині обривається у бік рівнин Малого Полісся крутим уступом заввишки до 200 м. На північно-східній- Подільська височина межує з Придніпровською височиною. Ця межа умовно проходить по долині Південного Бугу. На південно-західній-Подільська височина межує з Передкарпаттям — в основному по долині Дністра.

Для рельєфу характерне сполучення великих плоских межиріч і глибоких каньйоноподібних долин річок — лівобережних притокДністра — Гнилої Липи, Золотої Липи, Стрипи, Серета, Збруча, Смотрича, Студениці. Глибина врізу долин досягає 200—250 м. Висоти знижуються із північного заходу на південний схід з 380—320 м до 220—130 м. Найвища точка — 471 м (гора Камула). Гора Камула

Північний край височини в результаті інтенсивного ерозійного розчленовування має горбкуватий характер рельєфу (Гологори,Вороняки, Кременецькі гори заввишки 400 м і більше). Придністровська частина Подільської височини — це східчаста рівнина, утворена великими терасами Дністра. У західній частині з північного заходу на південний схід простягаються Товтри (Медобори).

Значну частину Подільської височини розорано. Є дубові ліси (з домішкою граба, липи) і лугові степи. У північних районах трапляються невеликі букові ліси, у південній частині — різнотравно-типчаково-ковилові степи.

Дякую за увагу!!!