X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння"

Завантажити презентацію

"Закони Ньютона. Закон всесвітнього тяжіння"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

Ісаа к Нью то н – (4 січня 1643, Вулсторп — 31 березня 1727) — англійський фізик, математик й астроном, а також автор фундаментальної праці "Математичні основи натуральної філософії", в якій він виклав закон всесвітнього тяжіння й три закони механіки, які стали основою класичної механіки. Крім цього, він розробив диференціальне й інтегральне вирахування, теорію кольору й чимало інших математичних і фізичних теорій.

Слайд 3

Ньютонові закони руху (або просто закони Ньютона) — це фундаментальні закони класичної механіки. Вони були вперше опубліковані Ісааком Ньютоном в праці «Математичні начала натуральної філософії» (1687) та застосовані ним для пояснення багатьох фізичних явищ, пов'язаних з рухом фізичних тіл. Закони Ньютона разом з його ж законом всесвітнього тяжіння та апаратом математичного аналізу вперше в свій час надали загальне та кількісне пояснення широкому спектру фізичних явищ, починаючи з особливостей руху маятника та закінчуючи орбітами Місяця та планет. Закон збереження імпульсу, який Ньютон вивів як наслідок своїх другого та третього законів, також став першим з відомих законом збереження.

Слайд 4

Цей закон також має назву закону інерції або принципу Галілея. Строге його формулювання в сучасному викладі таке: Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього. Цей закон є спеціальним випадком другого закону Ньютона, але його значення полягає в тому, що він визначає системи відліку, в яких справедливі наступні два закони. Ці системи відліку мають назву інерційних або Галілеєвих, тобто таких, які рухаються зі сталою швидкістю одна відносно іншої.

Слайд 5

Слайд 6

Другий закон Ньютона - базовий закон динаміки. Він формулюється так : Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, що на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили. Ісаак Ньютон увів поняття кількості руху. У сучасній фізиці його називають імпульсом тіла:

Слайд 7