X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
"Електромагнітні хвилі в природі та техніці"

Завантажити презентацію

"Електромагнітні хвилі в природі та техніці"

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Творчий проект На тему: ’’Електромагнітні хвилі в природі та техніці‛‛

Слайд 2

Емблема

Слайд 3

Девіз Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

Слайд 4

Слайд 5

Радіолокація — визначення положення об'єкта за допомогою відбитих від нього радіохвиль. Радіолокація застосовується як в цивільній авіації, так і в системах протиповітряної оборони. Вона здійснюється за допомогою пристроїв, які називаються радіолокаційними станціями або радарами. Відстань до об'єкта вимірюється за часом затримки, тобто часом випромінювання сигналу й часом реєстрації відбитого сигналу. Напрям на об'єкт або його азимут визначається за допомогою дальноміра. Висота об'єкта визначається за допомогою радара, який називається висотоміром. Для визначення висоти цілі висотомір повинен отримати інформацію від дальноміра про її азимут. Повністю координати цілі визначаються за сумою даних від дальноміра й висотоміра.

Слайд 6

Радіолокаційна антена

Слайд 7

Радіолокаційні антени в Чорнобилі

Слайд 8

Радіо — ділянка науки й техніки, пов'язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти — радіохвиль, з допомогою якого здійснюється зокрема радіомовлення. Біля витоків радіо стояли Нікола Тесла, Гульєльмо Марконі та Олександр Попов. У 1893 р. сербський вчений Нікола Тесла запатентував радіопередавач. Його пріоритет перед Г. Марконі визнаний судом у 1943 р. Олександр Попов 7 травня (25 квітня за старим стилем) 1895 р. зробив доповідь на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі та продемонстрував дію своїх приладів зв'язку. Радіомовлення

Слайд 9

Російський фізик та електротехнік, один з винахідників радіо. (16 березня 1859 — 13 січня 1906) О.С.Попов

Слайд 10

Сучасне радіомовлення - це інформаційна галузь, яка стала глобальним засобом масової інформації, засобом впливу на громадськість. Важливість впливу радіо на громадську думку пов'язана сьогодні з його масовістю та з можливістю бути суб'єктом громадянської журналістики.

Слайд 11

1. Інтеграційна 2. Соціалізаційна 3. Організаційна 4. Інформативна 5. Просвітницька 6. Розважальна 7. Виховання 8. Спілкування Функції радіомовлення:

Слайд 12

Слайд 13

Слайд 14

Фоновість Ненав'язливість рекламних повідомлень Передача інформації на рівні образів Прозорість інформації Переваги:

Слайд 15

Не привертає багато уваги Радіоефір перевантажений рекламою Залежність від погодних умов Залежність від місця розташування Недоліки:

Слайд 16

Стільниковий зв'язок — один із видів мобільного радіозв'язку, в основі якого лежить стільникова мережа. Особливість стільникового зв'язку полягає в тому, що зона покриття ділиться на «стільники», що визначається зонами покриття окремих базових станцій. Стільниковий зв’язок

Слайд 17

Етапи розвитку: 1G-технології. Початок 80-х. Перше покоління стільникових мереж використовувало аналогові технології. В таких мережах передавали тільки телефонні розмови; 2G-технології. Середина 90-х. Цифрове кодування та передавання мовлення і коротких текстових повідомлень; 2.5G-технології. 2001 рік (США). Цифрові мережі з передаванням мовлення, тексту, приєднання до Internet; 3G-технології. Швидкість передавання до 2 Мбіт/с. Передавання мультимедійних даних. Окремі технології доступні в Японії. 4G-технології. Принесе All-IP із комутацією пакетів, мобільний широкосмуговий доступ із швидкостями до гігабіту за секунду при передачі із використанням декількох несучих.

Слайд 18

Основні складові стільникової мережі — це сотові телефони і базові станції. Увімкнений стільниковий телефон прослуховує радіоефір, шукаючи сигнал базової станції. Після цього телефон посилає станції свій унікальний ідентифікаційний код. Телефон і станція підтримують постійний радіоконтакт, періодично обмінюючись пакетами даних. Стільникові мережі різних операторів з'єднані одна з одною, а також зі стаціонарною телефонною мережею. Принцип дії Антена базової станції на щоглі

Слайд 19

Базова станція мобільного оператора BTS Vodafone у Чехії

Слайд 20

МТС Київстар Лайф Білайн Утел ПіплНет Інтертелеком Оператори українського стільникового зв’язку

Слайд 21

З винадохом лезерних дисків та інших компактних засобів запису й відтворення зображень, телевізори використовуються не тільки для прийому телепередач, а й для перегляду записаної інформації. З винаходом Інтернету з'явилося й розвивається Інтернет-телебаченння. Телебачення

Слайд 22

У 1884 році Пауль Ніпков запатентував першу електромеханічну систему телебачення У 1907 році Борис Розінг став першим винахідником, який використав електронно-променеві трубки в приймальнику експериментальної системи телебачення. У 1926 році Кальман Тіганий розробив телевізійну систему Регулярне телебачення з'явилося в Німеччині 1935 року. 2 листопада 1936 BBC почало передачі першого у світі публічного регулярного телебачення високої чіткості З кінця 1951 почав діяти телецентр у Києві. З 1967 телецентри УРСР тільки приймали кольорові передачі З 1978 всі передачі центральної програми з Москви кольорові. В 1996 році 21 листопада встановлено Всесвітнім днем телебачення на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об'єднаних Націй. Історія

Слайд 23

У наукових дослідженнях В техніці В промисловості В транспорті В будівництві В сільському господарстві Метеорології Космічних і нуклеарних дослідженнях У військовій справі Застосування телебачення

Слайд 24

З 01.11.2011 - в Україні стартувало мовлення цифрового телебачення у форматі DVB-T2 Телебачення в незалежній Україні

Слайд 25

Супутникове телебачення — система передачі телевізійного сигналу від передавального центру до споживача через штучний супутник Землі. Супутникове телебачення

Слайд 26

Цифрове телебачення — галузь телевізійної техніки, в якій передача, обробка та зберігання телевізійного сигналу відбувається у цифровій формі. Окрім систем телевізійного мовлення, методи та засоби цифрового телебачення лягли в основу сучасних систем відеозв'язку, до яких відносяться відеоконференції та відеотелефон. У вересні 2011 компанія Зеонбуд побудувала національну цифрову телемережу DVB-T2, що містить у собі 32 канали, включаючи канали високої чіткості (до 2,5 Мбіт/с). Цифрове телебачення

Слайд 27

Зони дії цифрових стандартів ТВ

Слайд 28

Отримання зображення

Слайд 29

ТВ-тюнер - рід телевізійного приймача (тюнера), призначений для прийому телевізійного сигналу в різних форматах мовлення з показом на моніторі комп'ютера. ТВ-тюнери дуже різноманітні і можуть класифікуватися по ряду основних параметрів, у тому числі: По підтримуваним стандартам телемовлення; За способом підключення до комп'ютера; По підтримуваним операційним системам. ТВ – тюнер ( конвертор ) ТВ-тюнер з інтерфейсом USB

Слайд 30

Аналогове телебачення – це традиційний метод передачі телевізійних сигналів, який вважався стандартною технологією мовлення з моменту появи телебачення. Аналогове мовлення буде здійснюватися до моменту завершення перехідного періоду – наразі це 2015 рiк. До цієї дати більшість телевізійних станцій продовжуватимуть транслювати свої програми одночасно в аналоговому та цифровому вигляді. Аналогове телебачення

Слайд 31

01.12.2010 — Телеканал Інтер почав тестово мовити у HD 10.01.2011 — Телеканал «Інтер HD» припинив мовлення. 18.08.2011 — На конкурсі цифрового телебачення «DVB-T2», право мовити у HD отримали телеканали: Інтер, Україна, Кіноточка, Тоніс, Мега, Enter music, MTV-Україна та Банк ТV. Ще 2 канала, які мовитимуть у HD оберуть пізніше. На ці місця претендують: ICTV, Новий канал, М1, СТБ, «Хокей», НТКУ (Перший). Ці 8 (у майбутньому 10) каналів будуть мовити у «DVB-T2» — безкоштовно. 01.12.2011 — Телеканал «Тоніс» — першим з 8 обраних каналів почне мовити у HD. 31.03.2012 — Телеканал «Toніс» — почав мовити у HD Історія HD-телебачення в Україні

Слайд 32

Стандартом телевізійного мовлення прийнято називати сукупність числа рядків розкладання кадру, частоту зміни кадрів, або полів і тип розгортки. Вже кілька десятиліть у світі переважають три стандарт