X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Суспільне виробництво та відтворення. Макроекономіка: обсяг національного виробництва

Завантажити презентацію

Суспільне виробництво та відтворення. Макроекономіка: обсяг національного виробництва

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Суспільне виробництво та відтворення. Макроекономіка: обсяг національного виробництва

Слайд 2

План: 1 Суспільне виробництво і його основні фактори. 2 Сукупний суспільний продукт, його структура.. 3 Чистий продукт суспільства 4 Два альтернативних підходи у визначенні обсягу національного виробництва: система національних рахунків і балансовий метод. 5 Валовий національний продукт і його характеристика. Номінальний і реальний ВНП. 6 Інші показники національних рахунків 7 Ефективність суспільного виробництва.

Слайд 3

1.Суспільне виробництво і його основні фактори Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ, тому суспільство завжди має виробляти ці блага. Найважливішими сферами докладання суспільної праці є матеріальне, нематеріальне виробництво та сфера послуг. Матеріальне виробництво - це частина суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага і матеріальні послуги. Воно складається із основного виробництва (виробництво власне матеріальних благ) і виробничої інфраструктури (виробництво матеріальних послуг). Основне виробництво - це галузі економіки, де безпосередньо виробляються засоби виробництва і предмети споживання. Матеріальним фактором процесу виробництва якраз є засоби виробництва або ж вони ще називаються інвестиційними товарами. До засобів виробництва відносяться предмети праці та засоби праці . Галузева структура основного виробництва така: галузі промисловості, сільське господарство, будівнвицтво, паливно-енергетичний комплекс і т. п.

Слайд 4

Виробнича інфраструктура - комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність на кожному підприємстві і в народному господарстві в цілому . До них належать: транспорт, зв’язок, торгівля, кредитно-фінансові установи; спеціалізовані галузі ділових послуг (інформаційні, рекламні, лізингові, консультативні та інші) Виробництво духовних благ і нематеріальних послуг пов’язано з нематеріальною сферою виробництва,основною частиною якої є соціальна інфраструктура. Соціальна інфрастуктура - це нематеріальне виробництво, де створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у всебічному розвитку особистості, примноженні розумових і фізичних здібностей, професійних знань, підвищенні загальноосвітнього і культурного рівнів.

Слайд 5

Сфера соціальної інфраструктури включає такі галузі: -охорона здоров’я і фізична культура; -освіта, система підвищення кваліфікації; -житлово - комунальне господарство; -пасажирський транспорт і зв’язок; -культура і мистецтво; -наука. Важливою складовою частиною суспільного виробництва є також організація і управління.

Слайд 6

2. Сукупний суспільний продукт, його структура. Як вже зазначалося, за балансовим методом розрахунку макроекономічний ефект виробництва отримав назву сукупний (валовий) суспільний продукт (ССП або ВСП). Визначається сукупний суспільний продукт як сума валової продукції галузей матеріального виробництва за один рік. У показнику сукупного суспільного продукту багато разів (на кожній стадії суспільного виробництва) враховується вартість живої праці. За структурою ССП розглядають у натурально - речовій та вартісній формі. За своєю натурально - речовою формою ССП поділяється на: 1) засоби виробництва, 2) предмети споживання.

Слайд 7

З огляду наявності грошових відносин виділяється вартісна структура ССП. В системі народногосподарського балансу сукупний суспільний продукт складається з двох частин: старої вартості (перенесена вартість або матеріальні затрати) і нової вартості (добавлена вартість або чистий продукт).

Слайд 8

Стара вартість (с) - це вартість використаних протягом року засобів виробництва при виготовленні продукції. Вона створена минулою працею попереднього періоду. Вартість використаних засобів виробництва переноситься на вартість нової продукції. Нова вартість (v+m) - це та вартість, яка створюється впродовж року і добавляється до старої, перенесеної вартості. Вона створюється живою працею і називається чистим продуктом. Чистий продукт складається з двох частин - необхідного і додаткового продукту. Необхідний продукт - це частина чистого продукту, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили в сфері виробництва. З необхідного продукту покривають витрати на харчування, житло, освіту, лікування, утримання сім’ї та інше. В процесі розвитку суспільства працюючий створює дохід такої величини, який значно перевищує потреби, необхідні для відтворення робочої сили. В такому випадку виникає надлишок, який набув форму додаткового продукту. Додатковий продукт - це частина чистого продукту, що створюється понад необхідний продукт. Він використовується для розширення виробництва, створення економічних основ для розвитку сфери нематеріального виробництва, більш повного задоволення духовних потреб суспільства. Сукупний суспільний продукт можна подати у вигляді формул:

Слайд 9

Така структура вартості ССП означає первинний розподіл сукупного суспільного продукту. В результаті вторинного розподілу, коли оцінюється функціональна роль окремих складових елементів, фактичне використання суспільного продукту розпадається на три фонди: фонд заміщення; фонд споживання; фонд нагромадження.

Слайд 10

Фонд заміщення - це та частина суспільного продукту, яка використовується на відновлення зношених засобів виробництва. Фонд споживання - це та частина, яка використовується на задоволення матеріальних і духовних потреб людей, зайнятих в сфері матеріального і нематеріального виробництва. Фонд нагромадження - це та частина додаткового прибутку, яка використовується на розширення матеріальної і нематеріальної сфери виробництва.

Слайд 11

3. Чистий продукт суспільства Чистий суспільний продукт отримують шляхом віднімання від ВНП відрахувань на спожитий капітал (амортизаційні відрахування). Кількісно національний дохід визначається як різниця між сукупним суспільним продуктом і матеріальними затратами на його створення протягом року. Розмір національного доходу залежить від кількості працездатного населення, рівня продуктивності та інтенсивності праці. За період 1991-1993 рр. в Україні національний дохід скоротився на 39%, це дуже великий спад, у США під час глибокої національної кризи періоду 1929-1933рр. цей спад становив лише 25%, а у СРСР під час Другої світової війни – 30%. З 1996 року національний дохід в Україні почав зростати. Соціальний характер кризи полягає в тому, що при розподілі національного доходу формуються такі форми доходу, як заробітна плата, прибуток, процент, орендна плата, дивіденди тощо. Подальший перерозподіл національного доходу формує кінцеві доходи в суспільстві. Дані таблиці 2.1 характеризують розподіл населення України за сукупними витратами на душу населення протягом 1999-2001рр. За межу бідності в даному аналізі бралось 300 грн, що на 50 грн менше прожиткового мінімуму.

Слайд 12

Як бачимо, що навіть у 2001 році, коли відбувся найбільший ріст заробітної плати, межу бідності подолали лише 18,7% населення. Це означає, що сьогодні за межею бідності знаходиться більше 80% населення України. Національний дохід розраховується кількома способами. Таблиця 2.1 Відносний розподіл населення (у%) за сукупними витратами (грн/міс) на душу населення в середньому по Україні

Слайд 13

Де, НД – національний дохід, ВСП – валовий суспільний продукт, ФЗ – фонд заміщення, ФС – фонд споживання, ФН – фонд накопичення. Національний дохід у своєму русі проходить чотири стадії: виробництво, розподіл, перерозподіл (обмін) і споживання. На стадії виробництва утворюється необхідний і додатковий продукт суспільства, сума яких складає національний дохід. На стадії розподілу необхідний і додатковий продукт розпадається на первинні доходи – заробітну плату, прибуток, процент, ренту тощо. На стадії перерозподілу (обміну) утворюються вторинні і похідні доходи суспільства: через оплату послуг, податки, державний бюджет тощо. Перерозподілені первинні і вторинні, а також похідні доходи створюють сукупні доходи суспільства. На стадії споживання утворюються кінцеві доходи суспільства, які споживаються у вигляді товарних ресурсів. Порядок розподілу та споживання вироблених суспільних благ регулюють економічні механізми, що становлять певні способи та форми раціонального спрямування спільних зусиль людей у процесі виробництва корисних (на жаль, не завжди) благ, або як їх ще називають - добробуту.

Слайд 14

Щодо добробуту або корисних благ – то це досить розпливчата дефініція. Ряд авторів вважає, що це ступінь задоволення громадян країни життєвими благами, які необхідні для задоволення розумних потреб і безпечного існування. Тоді зразу ж виникає запитання щодо розумності потреб і їх меж, які є досить варіабельними у суспільстві і досить небезпечними для нормування. ООН пропонує визначати добробут за допомогою індексу розвитку людини, який включає три основні позиції – це тривалість життя, рівень освіченості та доходи на душу населення. На жаль, Україна за цим індексом знаходиться у сьомому десятку країн світу.

Слайд 15

Таблиця 2.2 Демографічні показники в Україні та деяких країнах Європи

Слайд 16

Щорічні безповоротні втрати населення в Україні (це на стільки більше людей помирає, ніж народжується) становлять більше 300 тисяч чоловік. Про потенційний рівень освіченості свідчить чисельність студентів та викладачів в університетах ряду країн (за даними: Україна. Соціальна сфера у перехідний період. – Київ: Основи, 1994. – 246с.). На жаль, попит на осіб з вищою освітою у нашій країні є досить невисоким, що призводить до значної трудової міграції саме серед цього контингенту.

Слайд 17

4. Два альтернативних підходи у визначенні обсягу національного виробництва: система національних рахунків і балансовий метод В економічній літературі, а також в економічній практиці ХХ століття чітко визначились дві концепції розрахунку макроекономічних показників, які характеризують усі основні економічні процеси виробництва і результати відтворення економіки. Відповідно до першої концепції використовується термін “система національних рахунків” (СНР). СНР становить систему впорядкованої інформації про макроекономічні процеси, іншими словами, СНР виступає як макроекономічна модель ринкової економіки. Вона виникла в результаті об’єднання двох напрямків у макроекономічних розрахунках: статистики національного доходу і досліджень макроекономічного циклу в тісному зв’язку з моделюванням механізму регулювання ринкової економіки. У країнах з ринковою економікою дані системи національних рахунків широко використовуються урядами для прийняття політичних і господарських, на рівні народного господарства, рішень.

Слайд 18

Відповідно до другої концепції використовувався інший термін “баланс народного г