X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ДОСЛІДЖЕННЯ КОН′ЮНКТУРИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ

Завантажити презентацію

ДОСЛІДЖЕННЯ КОН′ЮНКТУРИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

ДОСЛІДЖЕННЯ КОН′ЮНКТУРИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ, СЕГМЕНТАЦІЯ І ПОЗИЦІЮВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Слайд 2

1. Оцінювання потенціалу фармацевтичного ринку Потенціал ринку – це прогнозована сукупність виробничих та споживчих сил, які обумовлюють попит і пропозицію. Складовими елементами потенціалу ринку є виробничий і споживчий потенціал.

Слайд 3

Виробничий потенціал визначає можливість виробити і поставити на ринок певний обсяг препаратів. Споживчий потенціал - можливість спожити певну кількість лікарських засобів. Виробничий потенціал фірми визначається сукупністю його лікарських засобів, споживчий – сегментом ринку, на який фірма орієнтується.

Слайд 4

Місткість ринку - максимально можливий обсяг продажу певного лікарського засобу протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях. Методи визначення місткості ринку: метод ланцюгових підстановок (найчастіше використовують, коли фірма виходить на споживчий ринок із новим товаром); Місткість реального ринку – це можливі обсяги продажу лікарських засобів споживачам, які виявляють інтерес до препаратів фірми і мають змогу його придбати.

Слайд 5

Місткість ринку методом ланцюгових підстановок визначають за формулою: М = п • П • Ц, де п — кількість можливих покупців даного товару; П — кількість покупок, зроблених середнім покупцем; Ц — середня ціна одиниці товару.

Слайд 6

Якщо на ринку представлені аналогічні товари декількох виробників, то кожен із них у межах загальної місткості ринку має свою ринкову частку, яку визначають за формулою: R =(Оі/М) • 100% , де r - частка ринку і-го підприємця; Оі — обсяг збуту і-го підприємства за рік; М — місткість ринку даного товару.

Слайд 7

Прогнозування попиту і збуту лікарських засобів роблять за допомогою різних методів, до яких належать: опитування намірів споживачів з'ясування сукупної думки фармацевтичних посередників застосування експертних оцінок, зокрема метод Дельфі аналіз даних минулих років із використанням статистичних методів (кореляційно-регресійного, аналіз тренду, аналіз часових рядів). пробний продаж (ринкове тестування препарату тощо).

Слайд 8

2. Кон’юнктура фармацевтичного ринку Кон'юнктура ринку - це економічна ситуація, що склалася на ринку стосовно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних фірм - конкурентів тощо. Для оцінки ринкової кон'юнктури застосовують ринкові індикатори: Ціни; Продуктові запаси; Показники ділової активності.

Слайд 9

Види товарної кон'юнктури: Зростаюча кон′юнктура спостерігається в умовах продуктового дефіциту; Висока кон′юнктура характеризується відносною стійкістю високих цін і найбільшою активністю споживачів та постачальників, Спадна кон′юнктура спостерігається в умовах затоварювання ринку; Низька кон′юнктура характеризується стабільно низькими цінами і пасивністю суб′єктів ринку.

Слайд 10

Вивчення і прогнозування кон'юнктури ринку здійснюють у такій послідовності: загальне оцінювання особливостей даного товарного ринку; вивчення динаміки виробництва товару, аналіз використання наявних виробничих потужностей; аналіз попиту і пропозиції (з урахуванням запасів товарів у виробників і в каналах збуту); аналіз товару і його збуту (передусім із погляду зміни конкурентоспроможності виробу); аналіз динаміки цін і факторів, які впливають на їх зміну; вивчення конкурентів, аналіз їх сильних і слабких сторін; аналіз експортно-імпортних відносин.

Слайд 11

Для оцінювання динаміки фармацевтичного ряду використовують трирівневий аналіз Перший рівень стосується обсягу реалізації лікарських засобів окремої фармакотерапевтичної групи, другий — групи препаратів-аналогів, третій обсягу реалізації окремих препаратів конкурентів. При тому визначають обсяг реалізації як у грошовому виразі, так і за кількістю упаковок. На підставі отриманої інформації складають кон'юнктурний прогноз – з метою визначення потенційних можливостей фірми, якими слід скористатися, і небезпек, які слід уникнути.

Слайд 12

3. Вивчення потреби в лікарських засобах Лікарські засоби залежно від часу застосування поділяють на дві групи: тривалого застосування (ЛЗ для лікування хворих хронічними захворюваннями (діабет, гіпертонія, стенокардія, туберкульоз, психічні захворювання тощо). короткочасного (сезонного) застосування належать препарати, що їх застосовують для лікування хворих інфекційними та простудними захворюваннями.

Слайд 13

Класифікація ЛЗ залежно від широти терапевтичної активності: лікарські засоби специфічної дії; лікарські засоби, застосування яких є нормоване; препарати широкого спектра дії.

Слайд 14

Споживання препаратів специфічної дії залежить здебільшого від захворюваності, і тому потребу в них визначають з урахуванням рівня захворюваності і витрат лікарських засобів для лікування одного хворого в рік. Розрахунок роблять індивідуально для кожного препарату за формулою: W = Dc * Gc * Pq Де W – потреба у препараті специфічної дії; Dc – витрата препарату на один курс лікування для одного хворого; Gc – кількість курсів лікування на рік; Pq – передбачування кількості хворих на дане захворювання на рік.

Слайд 15

До препаратів, споживання яких нормоване, відносять переважно лікарські засоби, які мають наркотичну і психотропну дію, а також прекурсори, а також спирт етиловий. Згідно з чинними наказами, для таких препаратів встановлені максимальні норми споживання на 1000 осіб населення на рік. Розрахунок проводять за формулою: де N – норматив споживання для даного лікарського засобу на 1000 осіб населення на рік; Р – чисельність населення.

Слайд 16

Для визначення потреби у препаратах, застосування яких не може бути пов'язане з одним видом захворювання (широкого спектра дії) використовують дані про фактичну витрату цих лікарських засобів. Фактична витрата, що її розглядають у динаміці за кілька років, ураховує усі фактори, які прямо чи побічно впливають на потребу лікарських засобів і виробів медичного призначення певного виду і дає можливість виявити тенденції їх застосування.

Слайд 17

4. Сегментація фармацевтичного ринку Сегментація ринку - це розподіл споживачів на групи на підставі різниці в потребах, характеристиках чи поведінці і розроблення для кожної з груп окремого комплексу маркетингу. Сегмент ринку складається із споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір спонукальних стимулів маркетингу. Об'єкти сегментації – споживачі. Мета сегментації – максимальне задоволення попиту споживачів на різні лікарські засоби, а також раціоналізація затрат підприємства на розробку програм виробництва, випуску та реалізації лікарських засобів.

Слайд 18

Сегмент фармацевтичного ринку повинен відповідати таким вимогам: наявність потреб, що їх може задовільнити досліджуваний лікарський засіб; відносна постійність потреб (зміна може відбутися при впровадженні в ринок нового лікарського засобу або в разі зміни державної політики в галузі охорони здоров'я);

Слайд 19

Принцип сегментації ринку – показник, що встановлює належність споживача до певної групи, яка виділяється загальними стійкими характеристиками, зумовленими спільними умовами життя.

Слайд 20

Сегментацію ринку організацій-споживачів можна проводити за такими принципами: видом організацій-споживачів (лікарні, санаторії, диспансери тощо); спеціалізацією (кардіологічні, психоневрологічні, туберкульозні тощо); вагомістю (сегменти, де здійснюються великі торговельні операції, і сегменти з дрібними й навіть одиничними покупками лікарських засобів); формою власності (ураховують специфіку роботи з державними і недержавними закладами).

Слайд 21

Критерій сегментації – показник вибору фармацевтичною фірмою такого сегменту ринку, на якому вона зможе досягнути максимального успіху у своїй діяльності. Кількісні параметри сегменту (місткість ринку); Доступність сегменту для фірми; Стійкість сегменту; Можливості подальшого росту; Прибутковість; Сумісність сегменту з ринком основних конкурентів; Ефективність роботи на вибраному сегменті ринку; Можливість зв'язку із сегментом; Інформаційна забезпеченість сегменту; Захищеність від конкуренції.

Слайд 22

Види сегментації фармацевтичного ринку: Макросегментація – поділ ринків за регіонами, країнами тощо; Мікросегментація – виділення групи споживачів за конкретними критеріями; Попередня сегментація – охоплення великої кількості можливих ринкових сегментів, призначення для вивчення на початку маркетингового дослідження; Сегментація в глибину – починається з широкої групи споживачів, а потім поглиблюється та звужується. Остаточна сегментація – визначення найбільш оптимальних, обмежених за кількістю, сегментів ринку, для яких буде розроблятися ринкова стратегія та програма.

Слайд 23

В основу сегментації покладено дві характеристики: демографічна (вікові групи); вигоди, що їх споживачі шукають у товарі. Унаслідок проведеної сегментації фірма може прийняти рішення, що вона вироблятиме.

Слайд 24

Стратегії охоплення фармацевтичного ринку: Масовий маркетинг орієнтується на широкий споживчий ринок з використанням одного базового плану маркетингу, сегментацію ринку не проводять. Цю стратегію доцільно застосовувати на однорідному ринку, де всі споживачі виявляють інтерес до одного товару й однаково реагують на запропоновані маркетингові заходи. Цільовий чи концентрований маркетинг орієнтований на вузьку специфічну групу споживачів (сегмент ринку) через спеціалізований комплекс маркетингу, спрямований на задоволення потреб саме цього сегмента. Диференційований маркетинг передбачає охоплення декількох сегментів ринку і розроблення для кожного з них окремого комплексу маркетингу. Це зменшує для фірми рівень ризику і негативні економічні наслідки в разі невдачі на якомусь сегменті.