Презентація на тему:
Людина і клімат

Людина і клімат Зміни клімату: людина проти природи і самої себе

Що системні зміни клімату зумовлені антропогенними факторами, – про це за останні кілька десятиліть написано у величезній кількості наукових та науково-популярних праць

З глибокої стародавності людина на початку випалювала, а потім нещадно вирубувала значні площі лісів. З появою заводів і фабрик цей процес збільшувався Їх не тільки вирубують, вони умирають від забруднення повітря. Найбільшої шкода всьому живому на планеті нанесло ХХ століття. Видобуток корисних копалин, виробництво з вище 300 млн. тонн невластивих природі синтетичних матеріалів, робота ТЕЦ внесення в ґрунт більш 300 мл тонн мінеральних добрив і майже 4 млн. тонн отрутохімікатів, викид відходів від спалювання палива, роботи автомобільного транспорту викликало ріст надходження відходів у навколишнє середовище. Відбулося сильне забруднення атмосфери.

Тільки в 1999 р. в атмосферу на території України викинуто понад 17млн. тонн шкідливих речовин (це більш ніж по 300 кг на кожного жителя країни). Більше усього викидів дають промислові міста Наддніпрянщини і Донбасу. Непоправна шкода природному середовищу України, Російської Федерації, Бєларусі, Польщі, Швеції нанесли катастрофи на Чорнобильській АЕС. Вибухи артскладів під Ново-Богданівкою внесли свій внесок у погіршення екологічної обстановки як у Мелітопольськім регіоні, так і в цілому по всій країні.

Те, що на планеті відбувається глобальне потепління – давно вже не таємниця. І наслідки цього потепління вельми відчутні.

Скажімо, 2007 року в Арктиці вперше за історію спостережень звільнилися від криги Північно-західний і Північно-східний проходи, тобто можна було пропливти кораблем уздовж північного узбережжя Ґренландії та Канади з Атлантики до Тихого океану, а при бажанні – зробити повне коло, замкнувши його вздовж північного узбережжя Росії.

А на початку серпня 2008 року група туристів була евакуйована з заповідника на канадських островах Баффінова Земля. Причиною цього стала повінь, викликана таненням місцевих льодів. До речі, цей заповідник зветься Auyuittuq, що мовою інуїтів означає «Земля, на якій ніколи не тане крига».

Не дивно, що зараз, за словами начальника Гідрометцентру України Миколи Кульбіди, вже не діє «народний календар» і традиційні прикмети щодо погоди справджуються все рідше. А далі, якщо події розвиватимуться в тому ж річищі, взагалі важко буде вести мову й про наукове довготермінове прогнозування погодних змін – зникне його підґрунтя, настане час постійної кліматичної нестабільності.

Парникові гази: що занадто, те погано Головним чинником негативних змін клімату дослідники вважають т.зв. «парникові гази», тобто гази, які не дозволяють розсіюватися у просторі тепловому випромінюванню поверхні Землі і хмар. Сам по собі викликаний цими газами парниковий ефект позитивно впливає на всі екосистеми, стабілізує температуру атмосферного повітря і є важливою передумовою розвитку біосфери та суспільства.

Парникові гази Із початку індустріальної доби відсоток парникових газів в атмосфері почав збільшуватися. Внаслідок цього середня температура на Землі зросла на 0,7ºС (за іншими даними – на 1,9ºС) від доіндустріального рівня і почалися негативні зміни клімату. Іншими словами, надмір парникових газів не менш небезпечний для біосфери та цивілізації, ніж їхня нестача.

Парникові гази Більшість науковців вважає більш-менш безпечним для людства глобальне потепління на 2ºС від доіндустріального рівня; це межа, за якою починаються незворотні та катастрофічні зміни на планеті, серед яких загибель коралових рифів; танення тундри, що призведе до значних викидів метану, посилюючи процес глобальної зміни клімату; різке збільшення смертності від теплових ударів, засух, повеней, інших стихійних лих; загибель від 20% до 80% тропічних лісів Амазонки; нестача питної води, яка позначиться на житті мільярдів людей; значне поширення інфекційних хвороб тощо.

А також існують песимістичні варіанти сценаріїв майбутнього – у разі, якщо не будуть вжиті екстрені заходи, передусім у плані скорочення щонайменше наполовину викидів парникових газів, – передбачають: у середині цього століття середня температура на Землі може зрости на 7оС. Результати цього будуть драматичними для всього живого.

Боротися, пристосовуватися чи капітулювати? Для утримання глобального потепління на межі 2ºС, група індустріально розвинених країн має взяти зобов’язання скоротити викиди на 25-40% від рівня 1990 року до 2020 та на 80-95% до 2050 року; країни, що розвиваються, також мусять скоротити викиди за умови фінансової та технічної допомоги з боку розвинених держав.

Український уряд у грудні 2008 року заявив про готовність узяти зобов’язання зменшити викиди парникових газів за наступне дванадцятиліття на 20% від рівня 1990 року. Екологи, втім, певні, що така мета занизька, оскільки внаслідок об’єктивних економічних обставин викиди України вже зараз впали на 55% від рівня 1990 року. Доцільно вийти 2020 року на показник 60% від рівня 1990 року, вважають українські та європейські дослідники

Але так чи інакше, жодна країна не зможе порятуватися самотужки; ситуація засвідчує серйозність чинних проблем і нагальну потребу у швидких і нестандартних діях із вирішення кліматичного питання. В іншому разі не спрацюють ніякі чинники, які б допомогли людству подолати сучасну кризу, і глобальна кліматична катастрофа перекреслить усі спроби як збереження свого статус-кво світовими лідерами, так і модернізації таких держав із запізнілим націєтворенням, як Україна.