X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Екологія як наука

Завантажити презентацію

Екологія як наука

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Екологія як наука та навчальна дисципліна, предмет, завдання, основні екологічні закони. Історія розвитку екології. Навколишнє середовище. Глобальні проблеми екології. Природні та антропогенні катастрофи. Проф. М.О.Кашуба

Слайд 2

Гігієна – це наука, що вивчає закони впливу на організм окремих людей і цілих колективів соціальних, природних і штучних чинників навколишнього, а також внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і негативного їх впливу на організм; здійснює на цій підставі наукове розроблення запобіжних і оздоровчих заходів, спрямованих на ліквідацію або зменшення до безпечних величин (гігієнічних нормативів) впливу негативних чинників або, навпаки, на широке використання позитивних чинників для збереження, оздоровлення і зміцнення здоров’я як окремої людини, так і цілих колективів, усього людського суспільства.

Слайд 3

Мета гігієни полягає у збереженні і зміцненні здоров’я як окремої людини, так і колективу, популяції, суспільств в цілому.

Слайд 4

Історія розвитку гігієни Індія Китай Єгипет Греція Рим Епоха Відродження

Слайд 5

соціоекологія ГЕОГРАФІЯ Геоекологія ЕКОНОМІКА Економіка природокористування БІОЛОГІЯ Екологія Екологія людини МЕДИЦИНА Біогеохімія ХІМІЯ Екологічна технологія ТЕХНІЧНІ НАУКИ ЮРИСПРУДЕНЦІЯ Соціо-екологічне право ГЕОЛОГІЯ Інженерна екологія

Слайд 6

Головні завдання екології людини Вивчення стану здоров’я людей та соціально-трудового потенціалу популяцій даної генерації Прогноз стану здоров’я майбутніх генерацій Вивчення впливу окремих чинників навколишнього середовища та їх комплексів на здоров’я і життєдіяльність популяцій Розроблення шляхів підвищення рівня здоров'я та соціально-трудового потенціалу населення Розроблення науково-обгрунтованих нормативів корекції відповідних компонентів систем життєзабезпечення з урахуванням прогнозів та аналізу антропоекологічного напруження

Слайд 7

Методи гігієни Методи вивчення навколишнього середовища Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоров’я людини Методи санітарного обстеження з подальшим санітарним описом Інструментально-лабораторні методи Методи експериментального дослідження Методи натурального спостереження Фізичні Біологічні Хімічні Санітарно-статистичні Лабораторний експеримент на тваринах Експеримент з моделювання природних умов Географічні Фізико-хімічні Фізіологічні Комплексна оцінка стану здоров’я населення Біохімічні Медико-географічні Санітарно-статистичні Токсикологічні Клінічні Лабораторний експеримент на людях

Слайд 8

Методи досліджень у гігієні Метод санітарного обстеження навколишнього середовища, його чинників, які впливають на здоров’я людей Інструментально-лабораторні методи Методи, що реєструють реакції організму на дію чинників навколишнього середовища Фізичні методи Хімічні методи Фізико-хімічні методи Біологічні методи Лабораторний експеримент Метод натурного експерименту Епідеміологічний метод

Слайд 9

Аналітичні епідеміологічні методи 1. Дослідження типу “випадок – контроль” Порівняння інформації про вплив чинника на хворих і здорових людей 2. Когортне дослідження Дослідження групи осіб з епідеміологічною ознакою Визначення інтенсивних показників захворюваності в когортах, які підлягають і не підлягають дії чинника ризику Форми досліджень: “поперечні” (одномоментні) “поздовжні” (динамічні)

Слайд 10

Науковий метод екологічних досліджень Етапи: Спостереження Формулювання теорії про закономірність Перевірка теорії Спостереження, що підтверджують теорію

Слайд 11

Здоров’я — стан повного фізичного, духовного і соціального добробуту, а не лише відсутність захворювання або фізичних дефектів

Слайд 12

Класифікація населення за групами здоров’я Група здоров’я Характеристика I Здорові II Особи, для яких є чинники ризику. Особи, що мають патофізіологічні та біохімічні зміни в організмі, тобто преморбідні стани. Особи, які епізодично хворіють на ГРВІ III Особи, котрі часто хворіють на ГРВІ та хворі з хронічним перебігом без загострень протягом року IV Хворі з хронічним перебігом захворювань та із загостреннями протягом року V Інваліди за хворобою

Слайд 13

Вплив на організм чинників навколишнього середовища Роздільна дія ─ дія на організм лише одного чинника Комбінована ─ вплив відразу кількох речовин однієї природи (коли хімічна речовина надходить в організм різними шляхами одночасно з різних об’єктів навколишнього середовища) Поєднана дія ─ сумарний вплив фізичних, хімічних та біологічних чинників навколишнього середовища.

Слайд 14

Розрахунок ГДК у повітрі, коли на організм діє кілька шкідливих речовин С1 ГДК1 + С2 ГДК2 Сn ГДКn + + … ≤ 1, Де С1, С2, ... Сn ― фактичні концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі: ГДК1, ГДК2, ... ГДКn ― гранично припустимі концентрації цих речовин.

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Повне зображення затемнення Сонця у білому світлі (представлено Serge Koutchmy з Mauna Kea)

Слайд 18

Слайд 19

Слайд 20

Кліматоутворюючі фактори Сили Коріоліса Магнітне поле землі Електричні процеси в атмосфері та на суші Вертикальний та горизонтальний градієнт температур Температурно-вологісний градієнт між сушею та водними поверхнями Насиченість атмосфери водяними парами Рельєф земної поверхні Частинки речовини Добові коливання температури Океанічні течії Атмосферний тиск

Слайд 21

Іонізація Іонізатори: Радіоактивне випромінювання ґрунту та повітря Ультрафіолетове та світлове випромінювання сонця Космічне випромінювання Розпилення води (балоелектричний ефект) Інтенсивність іонізації — число іонів, що утворюються в 1 мл газу за одиницю часу

Слайд 22

Вміст легких іонів у повітрі на 1 см3 25-100 700-900 2000 600 1200 800-1000 200-300 3000

Слайд 23

-2000 + 1800 В/М 1 м 130 В/М Зима 260 В/М Літо 100 В/М

Слайд 24

Радіоактивність повітряного середовища: радіоактивні гази речовини природного та штучного походження

Слайд 25

Речовини, що містяться в атмосферному повітрі представлені: природним пилом штучним пилом Види природного пилу: космічний вулканічний земний морський пил лісових пожеж

Слайд 26

Космічний пил Утворюється у світовому просторі в результаті згорання метеоритів. Вулканічний пил Здатний поширюватися на великі відстані, довго утримується у завислому стані, що може призвести до інтенсивного запилення атмосфери Морський пил Представлений кристалами солей, які утворюються внаслідок випаровування крапель води

Слайд 27

Здатний поширюватися на великі відстані, довго утримується у завислому стані, що може призвести до інтенсивного запилення атмосфери

Слайд 28

При вибуху вулканів, особливо великих, з їх кратерів викидається (іноді на висоту 40-50 км) величезна кількість вулканічного пилу. Завдяки високому ступеню дисперсності цей пил надовго затримується в атмосфері і розвіюється на великі відстані. Вулканічний пил значно знижує прозорість атмосфери.

Слайд 29

Деяка кількість пилу (частинки розміром від 50 до мікрона проходить верхні дихальні шляхи і потрапляє у просвіт бронхів, де затримується на слизовій. Частинки діаметром менші за 0,3 мікрони потрапляють із вдихуваним повітрям у бронхіоли і альвеоли. Вказують, що пилові частинки розміром менші за 0,2 мікрона внаслідок своєї дуже незначної величини й інерції, яка дорівнює інерції молекул повітря, поводяться як молекули повітря, тому можуть видихатися назад. Однак, на думку М. А. Вігдорчика, такий пил також може частково затримуватися в легенях. Вважають, що пил з розміром частинок порядку 0,2-1 мікрон найбільше затримується в легенях і тому є найнебезпечнішим.

Слайд 30

Концентрація пилу в атмосферному повітрі На неї впливають: метеорологічні процеси умови і характер викидів дисперсність пилового аерозолю Великодисперсний пил із частинками діаметром більшим за 10 мкм випадає швидко. Дрібнодисперсний пил із частинками діаметром меншим за 0,1 мкм практично не випадає.