Презентація на тему:
СВІТ ДОБРОТИ У ТВОРЧОСТІ В.О СУХОМЛИНСЬКОГО

Світ доброти у творчості Василя Олександровича Сухомлинського бібліотечна година в 4-А класі

Автор проекту: бібліотекар Новомиколаївської спецальної загальноосвітньої школи-інтернату “Паросток” Бабенко Світлана Семенівна Оформлення: вихователь Новомиколаївської спецальної загальноосвітньої школи-інтернату “Паросток” Шуленкова Тетяна Григорівна смт Новомиколаївка Запорізької області Вересень 2013 р.

Мета: ознайомити учнів з основними постулатами творчості Василя Олександровича Сухомлинського; продовжувати вивчати казки відомого педагога. Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, сприяти розвитку мовлення учнів. Виховувати любов до рідного краю. Формувати у дітей почуття доброти до навколишніх людей, розуміння того, що людина – не просто частина природи, а найвище її створіння.

Ось і вересень. Пора достигання яблук. Час глибоких думок і прозорої мудрості. Мені зараз урок треба знову почати з Азбуки. І творити його, як митець творить вірш чи музику.

Від рідної хати дитину Веде у широкий світ Ота єдина стежина, Що дарує красу і цвіт. Іди по тій стежці, дитино, Даруй любов і тепло, І пам’ятай, ти – людина! Вчись, думай, твори добро!

Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога. Після закінчення школи селянської молоді поступив в Кременчуцький медичний технікум. У 1939 році з відмінністю закінчив Полтавський педагогічний інститут. Працював учителем української мови і літератури в сільських школах Онуфрієвського району Кіровоградської області.

Учасник Великої Вітчизняної війни. У липні 1941 року покликаний в Червону Армію. У званні молодшого політрука воював на Західному і Калинінському фронтах, брав участь в Смоленській битві і битві під Москвою. У січні 1942 року був важко поранений осколком снаряда під саме серце. Дивом вижив і після виписки з уральського госпіталю з 1942 по 1944 роки працював директором школи селища Ува Удмуртської АССР. Повернувшись на батьківщину, дізнався, що його дружина, що брала участь в партизанському підпіллі, з малолітнім сином були замучені фашистськими окупантами.

З 1944 року - завідувач Онуфрієвським районним відділом народної освіти. З 1948 року до останнього дня свого життя працював директором середньої школи селища Павлиш Онуфрієвського району Кіровоградської області України. У 1955 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Директор школи - організатор учбово-виховного процесу".

Василь Олександрович Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що ґрунтується на принципах гуманізму, на визнанні особи дитини вищою цінністю, на яку мають бути орієнтовані процеси виховання і освіти. Він будував процес навчання як радісну працю; велику увагу він приділяв формуванню світогляду учнів.

Ідеї В.О. Сухомлинського втілені в практиці багатьох шкіл. Були створені Міжнародна асоціація В. О. Сухомлинського і Міжнародне об'єднання дослідників Сухомлинського, педагогічний музей Сухомлинського в Павлишській школі (1975).

Професію учителя В.О.Сухомлинський називає людинознавством, підкреслюючи цим, що педагог повинен постійно проникати в складний духовний світ учня, відкривати в нім щось нове, захоплюватися цим новим, бачити людину в процесі його становлення.

Мудрець сказав: «Краса врятує світ!»  Але уже на протязі століть  Панує істина проста:  «Наш світ врятує доброта». 

Чарівний і дивовижний, веселий і життєстверджуючий світ казок входить у душу кожної людини з дитинства, засіваючи її першими зернами добра, краси, справедливості і високих моральних принципів… Казкові образи, що живуть тисячоліттями доносять до серця й розуму дитини могутній творчий дух народу, його ідеали, прагнення, погляди на життя. Доброта в маленькому створінні починається з казки. В.О.Сухомлинський

  Казка- це чарівний світ, мудрості криниця. Хай живе мільйони літ і не замулиться, Хай навчає люд завжди, як по правді жити, Щиру дружбу берегти, рідний край любити.

Об’єднує усі ці видання ім’я видатного педагога, прекрасного письменника Василя Олександровича Сухомлинського. Саме його читацьку скарбничку ми продовжуємо вивчати.

Вікторина казок 1.Як називається казка, в якій колюча тваринка знайшла світло? 2.У якій казці кіт гріє курча? 3.У якій казці мама хвалить дівчинку за смачний борщ? 4.Під яким деревом стояв зайчик і просив стиглих ягід? 5.У якій казці розповідається про найдобрішу дівчинку? 6.У якій казці хлопчик образив маму? 7.У якій казці лелеки прощаються з Україною?

Перевірте відповіді 1.”Їжачок і світлячок” 2.”Як здивувався Мурко” 3.”Чому мама так хвалить?” 4.”Заєць і горобина” 5.”Сьома дочка” 6.”Образливе слово” 7.”Лелеки прилетіли”

Хвилинка поезії З якої казки рядки? Деркач на батьківщину прилетів, Крильця і лапки потрудив. Дорога з Африки на північ розстелялась, Для птаха північ рідною землею звалась. Лялька Зоя дуже зажурилась, Ручка в неї відвалилась. Не журись, моя любима, Зав’яжу її бинтом, Будеш ти здорова знов.

Жив маленький Горобчик, Був допитливий він хлопчик. Маму він про все питав: Про траву, дерева, став, Про водицю, землю, пташку І малесеньку ромашку. Ось приїхала вже ненька, Не було її давненько. Дочки радо її вітають, Гарні слова промовляють.

Порівняйте відповіді: “Деркач і кріт” “Лялька з відбитою рукою” “Горобчик і вогонь” “Сьома дочка”

Казки – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів'я, приказки. Вивчайте казки, переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують синів і дочок нашої землі, нашого народу, вчать, як треба по правді жити. В.О.Сухомлинський

Сьогодні на уроці нас вчителька навчала На прикладах відомих, щоб гарними були, Щоб ми казки ці знали, і завжди пам'ятали, Як вирости у світі нам добрими людьми.

Коли ти будеш добрим, Про тебе люди скажуть, Ніколи не забудуть про ввічливість твою. У школі і удома усім давно відомо, Що добрих не народжують, а добрими стають.

А педагог відомий, він школярам знайомий, Казок про нас багато хороших написав. Ми їх читати будем, розкажем про них людям, Учитися всі будем, щоб кожен добрим став.

Молитва про доброту. Мамо Маріє, Ісусова Ненько, Молюся до Тебе чистим серденьком, Благаю у Тебе щирими словами Хай панує на землі доброта із нами. Збережи у людях Ти серця дитини, Душу чисту і просту в кожної людини. Хай джерела добрих душ не зазнають смутку, А сердечна доброта квітне незабудкою. Чуйність, вірність і любов З нами хай пребуде, лише місця для образ В тих серцях не буде. А якщо впаде сльоза на ранкові роси, Лиш від захвату Тобою і від справ хороших. Славлю завжди я Тебе і Твого Синочка З добротою молюсь зараз я, земная дочка. Вічная любов Твоя хай з небес сіяє, Божа ласка й доброта хай всіх огортає. Амінь! Світлана Щербакова

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ Десять Не можна 1. Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати, розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші покоління працюють і не можуть дозволити собі відпочинку. 2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три речі, з яких ніколи не можна сміятися: патріотизм, справжня любов до жінки і старість.

3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе просяться на язик якісь сумніви, притримай їх у голові, подумай, розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не образити. 4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не маєш права вимагати нічого.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі: кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила собі; думка про право на якусь свою винятковість - це отрута твоєї душі; велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути.

6. Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з собою.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму; ти сам - твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність - єдина її радість; чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяно, дико; пам'ятай, що в житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім радості людського спілкування, в неї вже не може бути.

8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших, особливо в діда, не попрощавшись з ними, не дочекавшись від них побажання щасливої дороги і не побажавши їм “щасливо залишатися”. 9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться, щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза - це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу, ти зробив йому велику приємність.

10. Не можна сидіти, коли поруч стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його, зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я; У цих правилах етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності; не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе.

Нехай над кожною нашою школою горить зоря любові і доброти. Бо ж любов – джерело життя. В.О.Сухомлинський Хай на світі живе краса, Хай на світі живе любов, Хай на всі голубі небеса Сонце світить нам знов і знов.

Хай душа буде світлою в вас Й промениться завжди добротою. Йдіть робити добро! В добрий час! І живіть в цьому світі з красою. Правда в світі є дуже проста Сонце землю теплом зігріває, А людину – її доброта І любов у житті прикрашає.