Презентація на тему:
Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни

Підготувала вчитель початкових класів Уманської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №14 Бортнікова Лариса Вікторівна

З початком Великої Вітчизняної війни Черкащина, як і вся Україна стала ареною жорстоких боїв.

На Черкащині бої з окупантами розпочалися вже в середині липня 1941 року і тривали до кінця вересня. Більш ніж два роки над краєм висіла жорстока ніч ворожої окупації.

Використовуючи перевагу в живій силі і техніці, окупанти захопили в серпні — вересні всю територію краю. Під Уманню ворог створив табір смерті для радянських військовополонених.

18 червня 1943 року гітлерівці оточили хутір Буда Чигиринського району і підпалили його, а потім учинили дику розправу над жителями. Всього було знищено 82 людини. Пам'ятник загиблим на хуторі Буда

У вересні 1943 року розпочався зворотний шлях Радянської Армії. Першими – 21 вересня і 27 вересня – були визволені від гітлерівців міста Драбів і Чорнобаїв.

Завершилося визволення Черкащини через півроку, коли 10 березня 1944 року останній гітлерівський солдат був вигнаний за межі Уманського і Монастирищенського районів.

В боях з фашистами на території Черкащини полягли смертю хоробрих більше 110 000 радянських воїнів, за роки війни загинуло близько 50 тисяч жителів краю. На фронтах Великої Вітчизняної війни Черкащина втратила майже 150 тисяч своїх синів і дочок. Близько 70 тисяч жителів краю було вивезено на каторжні роботи до Німеччини.

В містах і селах Черкащини створювалися винищувальні батальйони й загони народного ополчення. Трудящі відвантажували і відправляли в глибокий тил устаткування фабрик, заводів, сільськогосподарську техніку та інші цінності.

Бої за Черкаси були жорстокими. Німці перетворили всі кам'яні будинки в укріплені вогневі точки. У підвалах і на горищах засіли ворожі снайпери. Ворог безперервно кидав в атаку танки з десантами автоматників. Боротьба йшла за кожний квартал, за кожну вулицю.

На світанку наші бійці повністю очистили місто Черкаси від німецько-фашистських загарбників. Ворог поніс величезні втрати. За останні дні в боях за місто знищено до 6000 німецьких солдатів та офіцерів. Захоплено трофеї та значну кількість полонених.

  Однією з найбільших операцій того часу була Корсунь-Шевченківська битва (24 січня – 17 лютого 1944 року).

В оточенні опинилося угрупування фашистів, яке налічувало 10 дивізій, одну мотобригаду та інші частини. 8 лютого 1944 року радянське командування, щоб уникнути зайвого кровопролиття, запропонувало гітлерівцям припинити опір і скласти зброю. Але фашистські генерали відхилили ультиматум. Бої спалахнули з новою силою.

25 днів тривала ця битва. На полі бою залишилось 55 тисяч убитих, у полон здалися 18 тисяч гітлерівських солдатів та офіцерів. Великі втрати понесла й Радянська Армія.

Вату тін Мико ла Фе дорович Генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Належав до плеяди найбільш талановитих полководців Великої Вітчизняної війни. Один з 4 командувачів фронтами загиблих у роки війни .

Ко нєв Іва н Степа нович Маршал Радянського Союзу (1944), двічі Герой Радянського Союзу В 1944 р. за вмілу організацію й відмінне керівництво військами в Корсунь-Шевченківській операції Конєву було присвоєне військове звання Маршала Радянського Союзу.

Бойко О.Д. Історія України. – Київ; Академія, 1999.  Коваль М.В. Український народ у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. // Укр.іст.журн. – 1990. - № 3. – С. 88-95. Коваль М.В. Друга світова і Велика Вітчизняна війни та сьогодення. Роздуми історика // Укр.іст.журн.-1995.-№3.-С. 3-22. http://www.oda.ck.ua/index.php?lng