Презентація на тему:
Збудливі тканини

ЗБУДЛИВІ ТКАНИНИ

Збудливі тканини можуть спонтанно чи у відповідь на дію збудника збуджуватись.

За силою підпорогові порогові надпорогові Порогова сила – мінімальна сила, яка здатна викликати реакцію тканин - збудження. По відношенню клітин і тканин адекватні неадекватні специфічні для даного виду рецепторів, що обумовлює підвищення збудливості не відповідають біологічним особливостям тканини

Властивості збудливих тканин: збудливість здатність до генерації імпульсу (ПД) провідність здатність проводити ПД - збудження скоротливість здатність розвивати силу чи напругу при збудженні лабільність або функціональна рухливість здатність до ритмічної активності секреторна активність здатність виділяти секрет, медіатор

Воротні системи натрієвих каналів: Ворота – білкові молекули, які можуть змінювати конфігурацію. Індикатор – реагує на зміну напруження і посилає імпульси на ворота каналу.

Na – K – насос мембрани:

Розміщення іонів по обидві боки мембрани клітини у спокої: +

Зовнішня поверхня заряджена позитивно за рахунок катіонів (здебільше Na). Внутрішня поверхня заряджена негативно за рахунок аніонів (органічні кислоти) Поляризація мембрани клітини у стані покою:

ПЕРЕСУВАННЯ ІОНІВ ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ Активне (А) та пасивне (Б) переміщення іонів, пов’язане з утворенням негативного потенціалу усередині клітини. Na – K –насос здійснює активний перенос іонів (А), які в той же час проходять через мембрану шляхом пасивної дифузії за електрохімічними градієнтами. Значення ПД – забезпечує збудливість, тобто готовність до збудження + + + +

Вихідний рівень збудливості ПД

ЗАКОН “СИЛА-ЧАС”: Реобаза – найменша сила струму, що здатна викликати збудження (поріг). Хронаксія – час, протягом якого струм у 2 реобази викликає збудження. Корисний час – час виникнення збудження при силі 1 реобаза. Час, мс

Передача їнформації – серія нервових імпульсів (ПД), що поширюються по нервовим волокнам. Нервові волокна – відростки нервових клітин, що утворюють ланцюги . НЕРВОВІ ВОЛОКНА м’якушеві (мієлінізовані) безм’якушеві (немієлінізовані) Рухові та чутливі входять до складу нервів, що забезпечують органи чуття, скелетні м’язи. Вегетативні нерви Деякі симпатичні нерви

ПОШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ЗБУДЖЕННЯ): Механізм поширення збудження вздовж нервового або м’язового волокна пов’язаний з утворенням місцевих струмів, що виникають між збудженими та незбудженими ділянками мембрани.

МЕХАНІЗМ ПОШИРЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ У БЕЗМІЄЛІНОВОМУ ВОЛОКНІ – ПОСЛІДОВНА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЛЯНОК МЕМБРАНИ: В кожній ділянці волокна: виникає критична деполяризація – надходження іонів Na в аксон, що є причиною утворення ділянки позитивного заряду; виникає місцевий струм між активною та негативно зарядженою ділянками; місцевий струм знижує мембранний потенціал незбудженої ділянки; внаслідок деполяризації зростає проникливість для Na виникає ПД. Послідовна деполяризація нових і нових ділянок мембран веде до того, що ПД поширюється вздовж волокна без зміни амплітуди.

В кожному перехваті послідовно виникають: порігова деполяризація; вхід Na у аксон; виникнення зони “+” заряду; виникнення місцевих деполяризуючих струмів, що надходять до наступного перехвату через ділянку між перехватами; деполяризація перехвата до критичного рівня викликає зростання проникливості його мембрани для Na та призводить до входу Na й виникнення ПД Такий спосіб проведення називається сальтоторним, так як імпульс переміщується стрибкоподібно від одного перехвата до іншого. +

Розповсюдження збудження по нервових волокнах:

Закони розповсюдження збудження по нервових волокнах Анатомічної та фізіологічної безперервності волокна Двохстороннього проведення збудження Ізольованого проведення збудження

Синапс: місце функціонального контакту двох збудливих тканин, одна з яких нервова КЛАСИФІКАЦІЯ СИНАПСІВ За місцезнаходженням нервово- м’язові

Етапи синаптичної передачі

ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ Види м’язів: Посмуговані (скелетні) Непосмуговані (гладенькі) Серцевий м”яз

Рівні організації скелетних м’язів:

Механізм м”язового скорочення

ТИПИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ: Тип скорочення Характеристика Ізотонічне Довжина м’язу змінюється , а напруга не змінюється ( незначна вага вантажу) Ізометричне Довжина м’язу не змінюється , а напруга зростає, що буває при закріпленні з обох сторін ( велика вага вантажу)

ТИПИ М’ЯЗОВИХ СКОРОЧЕНЬ Поодиноке Виникає при дії на м’яз одного нервового імпульсу Тетанічне: - зубчатий - гладкий Виникає при ритмічних імпульсах з частотою більш 10 імп/сек. При цьому відбувається злиття й накладання поодиноких скорочень. При відносно малій частоті подразнення (в фазу розслаблення) При великій частоті подразнення.( в фазу скорочення)