Презентація на тему:
Вітаміни та їх значення

Вітаміни та їх значення

Вітаміни Вітаміни (лат. vitae — життя і "амін" - азотиста речовина, що містить NH2) — органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Багато вітамінів є попередниками коферментів, які беруть участь у ферментативних реакціях. Людина і тварини не синтезують вітаміни, або синтезують у недостатній кількості, тому повинні одержувати їх з їжею. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини.

Водорозчинні вітаміни. До них належать вітаміни С, В1, В2, В6, В9, В12, В15, Р, РР, холін, вітамін Н.

Вітамін С (аскорбінова кислота) бере участь в обміні речовин і потрібний для загального розвитку організму. Недостатня кількість аскорбінової кислоти в організмі призводить до зниження працездатності, швидкого стомлення, різних захворювань. Вітамін С виробляють тільки рослини, отож овочі, плоди і ягоди є основним джерелом постачання. Особливо багато вітаміну С у шпинаті, зелених волоських горіхах, чорній смородині, лимонах, апельсинах, мандаринах, солодкому стручковому перці, суницях, капусті, томатах. Багаті на вітамін С зелена цибуля, салат, шпинат, зелень петрушки і кропу. Вітамін С дуже нестійкий, легко окислюється навіть при звичайній температурі. Підвищення температури понад 50 °С при вільному доступі повітря призводить до швидкого його руйнування. Добре зберігається вітамін С у кислому середовищі (квашена капуста). До вітамінів групи В належать В1, В2, В6, В9, В12, В15 .

Вітамін В1 (тіамін) сприяє повному засвоєнню вуглеводів організмом. Недостатня його кількість впливає на нервову систему. Відсутність вітаміну В1 у харчуванні призводить до авітамінозу “бері-бері” (захворювання нервової системи, параліч ніг). Цього вітаміну багато в оболонках і зародку зернових культур, а отже в житньому та пшеничному хлібі, дріжджах, печінці тварин, в овочах, фруктах.

Вітамін В2 (рибофлавін) входить до складу ферментів, які беруть участь у вуглеводному і білковому обмінах. Нестача його призводить до ураження шкіри, запалення язика, губ, розширення кровоносних судин рогової оболонки очей, випадання волосся, передчасного посивіння, сповільнення росту .Особливо багаті на вітамін В2 печінка яловичини, нирки тварин, дріжджі. Він є в овочах, деяких фруктах, зерні, молоці, яєчному жовтку.

Вітамін В6 (піридоксин) бере участь в обміні речовин. Відсутність його в їжі порушує процеси перетворення амінокислот і спричинює запалення шкіри. Вітамін В6 міститься в м'ясі, рибі, печінці, квасолі, горосі, пшениці, дріжджах.

Вітамін В9 (фолієва кислота) забезпечує нормальне кровотворення в організмі і бере участь в обміні речовин. При нестачі фолієвої кислоти у людини розвиваються різні форми недокрів'я. Багато вітаміну В, в зелених листках салату, шпинату, петрушки, зеленій цибулі. Він дуже нестійкий при тепловій обробці.

Вітамін В12 (ціанкобаламін) міститься в печінці, нирках, молочних продуктах, яєчному жовтку, морській капусті та ін. Вітамін В12 бере участь у процесі синтезу білків, сприяє утворенню червоних кров'яних тілець. Відсутність його в організмі спричинює злоякісну анемію.

Вітамін В15 (пангамова кислота) бере участь в окислювальних процесах організму, сприятливо діє на серце, судини, кровообіг, особливо в літньому віці. Міститься у висівках рису, дріжджах, печінці та крові тварин.

Вітамін Р (цитрин) сприяє зміцненню-тонких кровоносних судин, захищає організм від крововиливів, сприяє нагромадженню вітаміну С у тканинах. Він міститься в рослинах, багатих на вітамін С.

Вітамін РР (нікотинова кислота) є складовою частиною деяких ферментів, які беруть участь в обміні речовин. При нестачі цього вітаміну людина може захворіти на пелагру (шершава шкіра), що виявляється у запаленні шкіри, порушенні діяльності органів травлення і нервової системи. Вітамін РР міститься в картоплі, моркві, гречаних і вівсяних крупах, печінці яловичій, хлібі. Він може синтезуватися в організмі людини з амінокислоти триптофану. Холін впливає на білковий і жировий обмін, знешкоджує шкідливі для організму речовини. Відсутність його сприяє жировому переродженню печінки, ураженню нирок. Холін міститься в печінці, м'ясі, яєчному жовтку, молоці, зерні.

Вітамін Н (біотин) регулює діяльність нервової системи. Нестача його в організмі викликає запалення шкіри, випадання волосся, деформацію нігтів. У невеликій кількості він міститься в печінці, м'ясі, молоці, картоплі, творогові, горіхах та ін.

Жиророзчинні вітаміни. До них належать вітаміни А, D, Е, К. Вітамін А (ретинол) впливає на ріст і нормальний розвиток скелета, на зір, стан шкіри і слизової оболонки. Міститься вітамін А в риб'ячому жирі, печінці, жовтках яєць, молоці, м'ясі. У продуктах рослинного походження жовто-оранжевого кольору і в зелених частинах рослин (шпинаті, салаті) міститься провітамін А — каротин, який в організмі людини під дією ферменту печінки (в присутності жиру) перетворюється на вітамін А. Потреба у вітаміні А на 75 % задовольняється за рахунок каротину.

Вітамін А і каротин добре зберігаються при тепловій обробці. Каротин розчиняється у жирах при пасеруванні овочів і краще засвоюється організмом. Згубно діють на вітамін А сонячне світло, кисень повітря і кислоти. Міститься у моркві, гарбузі, солодкому перці, шпинаті, яблуках, хурмі, шипшині, кропиві, м'яті та ін.

Вітамін D (кальциферол) бере участь в утворенні кісткової тканини, сприяє утриманню в ній солей кальцію і фосфору, стимулює ріст. При нестачі цього вітаміну в дітей розвивається рахіт, а в дорослих змінюються кісткові тканини. Міститься в печінці тріски, в палтусі, оселедці, печінці яловичій, вершковому маслі, яйцях, молоці та ін. Однак в основному він синтезується в організмі, утворюючись з провітаміну (речовини, яка міститься в шкірі) під дією ультрафіолетового проміння. Надлишкове надходження вітаміну D може спричинити отруєння.

Вітамін Е (токоферол) впливає на процеси розмноження. Нестача його викликає зміни в статевій і нервовій системах, порушується діяльність залоз внутрішньої секреції. Вітамін Е міститься в олії і зародках злаків, яблуках, квасолі, салі та ін.

Вітамін К (філохінон) бере участь у процесі згортання крові. При нестачі його сповільнюється згортання крові і з'являються підшкірні внутрішньом'язеві крововиливи. Міститься у зелених листках салату, капусти, шпинату, кропиви, а також у огірках, кабачках та брокколі. Більша частина його синтезується бактеріями в кишечнику.

Отже.. Вітаміни, група незамінних для організму людини і тваринних органічних сполук, що володіє дуже високою біологічною активністю, присутніх у в нікчемних кількостях в продуктах живлення, але що мають величезне значення для нормального обміну речовин і життєдіяльності. Основна їх кількість поступає в організм з їжею, і тільки деякі синтезуються в кишечнику мешкаючими в йому корисними мікроорганізмами, однак і у цьому разі їх буває не завжди досить. Вітаміни у великій мірі забезпечують нормальне функціонування нервової системи, м'язів і інших органів і багатьох фізіологічних систем. Від рівня вітамінної забезпеченості живлення залежить рівень розумової і фізичної працездатності, витривалості і стійкості організму до впливу несприятливих чинників зовнішньої середи, включаючи інфекції і дії токсинів. У харчових продуктах можуть містяться не тільки самі вітаміни, але і речовини-попередники провітаміни, які тільки після ряду перетворень в організмі стають вітамінами.

Легені та дихання

Людський організм постійно працює. Навіть зараз, коли ви читаєте, багато органів та систем продовжують функціонувати. Один із процесів життєдіяльності, що не припиняється ні вдень, ні вночі, - це дихання. Як і робота серця, дихання дуже важливе для людини. Легені та дихання

Чому людина дихає? Щоб отримувати кисень. Кисень – це газ, якого в повітрі 1/5 частина. Людське тіло потребує кисню для нормального функціонування всіх органів. Процес надходження кисню до організму і звільнення його від вуглекислого газу називається диханням. Організм не може зберігати кисень, тому газообмін між ним та зовнішнім середовищем відбувається постійно.

Дихання Етапи процесу дихання Зовнішнє: доставка кисню від легень до тканин і винесення вуглекислого газу від тканин до легень Перенесення газів кров’ю Внутрішнє: окислювальні процеси в клітинах, внаслідок яких виділяється енергія для життєдіяльності

Система дихання Система дихання складається зі з'єднаних між собою порожнини і трубок – дихальних шляхів, а також тих органів, які можуть поглинати кисень із повітря. Ці частини тіла виконують й інші функції, наприклад, ніс може не лише вдихати й видихати, але й сприймати запахи, а голос іде з гортані Будова дихальної системи (1). Війчастий епітелій у дихальних шляхах (2)

Як рухається повітря? Повітря потрапляє через ніздрі до носової порожнини, далі проходить через носоглотку, глотку, гортань, потім попадає у трубку – трахею. Остання розходиться на два бронхи, які ведуть у легені. Всі ці органи і формують дихальну систему, що виконує функцію дихання.

Носова порожнина Носова порожнина – початковий етап дихальної системи. Поділяється кістково- хрящовою перегородкою на дві половини – ліву та праву. У кожній з них є три звивисті носові ходи: верхній, середній та нижній. До нижнього відкривається носослізний канал. А у слизовій оболонці верхнього містяться рецептори нюхового аналізатора.

Чхання У носовій порожнині розміщені нюхові рецептори. Якщо до неї потрапляють м\о або речовини з різким запахом, рецептори подразнюються і виникає захисний рефлекс – чхання.

Носоглотка Пройшовши через носову порожнину, повітря потрапляє до носоглотки, де є скупчення лімфатичних вузлів – мигдалики, які слугують захисним бар’єром дихальних шляхів.

Гортань Через носоглотку повітря поступає в гортань, що утворена з 9 хрящів і має лійкоподібну форму. Найбільші хрящі – це щитоподібний, перснеподібний та надгортанний.

Що таке кадик? Хрящі гортані між собою з’єднані суглобами, зв’язками та м’язами. Хрящові пластинки перснеподібного хряща сполучаються майже під прямим кутом і утворюють кадик.

Голосова камера Гортань ще називають голосовою камерою. Вона складається із двох порожнин, з'єднаних голосовою щілиною. Цю щілину прикривають з обох боків голосові зв'язки. Коли людина мовчить, зв'язки розслаблені.

Від чого залежить голос людини? Коли ми говоримо, співаємо чи кричимо, повітря, яке ми видихаємо, проривається крізь голосові зв'язки і змушує їх вібрувати. Ця вібрація і породжує звук. Чим коротші зв'язки, тим швидше вони вібрують, тому звук утворюється вищий і голосніший. Довші зв'язки вібрують повільніше, тому звук буде нижчим.

Голос Голос кожної людини індивідуальний. Це пов'язано з будовою черепа, голосових органів, а також із довжиною голосових зв’язок.

Трахея Далі повітря поступає в трахею, яка має форму трубки довжиною 10-14 см. Складається вона з хрящових півкілець, які не дозволяють затримуватись повітрю при різноманітних рухах шиї. Позаду від трахеї розміщений стравохід. На рівні 5 грудного хребця нижній кінець трахеї поділяється на два бронхи.

Бронхи Бронхи входять у ліву і праву легені. Правий бронх поділяється на три гілки, а лівий на дві. Тому правий бронх товщий за лівий. У кожній легені бронхи галузяться на бронхіоли, утворюючи бронхіальне дерево. Бронхіоли закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами. Їх нараховують близько 300 млн.

Легені Парні органи дихання, що займають майже всю площу грудної порожнини. Права легеня складається з трьох долей, а ліва з двох.

З чого складаються легені? Легені складаються із маленьких легеневих пухирців, які називаються альвеолами. У дорослої людини їх налічується 600-700 мільйонів. У альвеолах, обплутаних мережею капілярів, відбувається очищення крові від вуглекислого газу та насичення її киснем. У легенях є також кровоносні та лімфатичні судини, нерви та сполучна тканина.

Альвеоли Альвеоли, які нагадують бульбашки чи пухирці, утворюють групи, які є закінченнями бронхіол. Альвеоли обплетені капілярами. У легенях вони займають 1/3 всієї площі. 1 — респіраторна бронхіола; 2 — альвеола; 3 — капілярна сітка.

Це цікаво! Якби весь пил, сміття, шкідливі речовини, що є в повітрі, потрапляли без перешкод у легені, то за 70 років життя у них нагромадилось би понад 5 кг шлаків. За таких умов легені не могли б нормально функціонувати. Тому в дихальних шляхах наявна система захисних бар’єрів.

Газообмін у легенях По артеріях малого кола кровообігу в легені поступає венозна кров, яка збагачується киснем. Одночасно венозна кров звільняється від вуглекислого газу та видихається.

Газообмін у тканинах Збагачена киснем кров по судинах великого кола рухається до органів та збагачує їхні клітини киснем. В результаті життєдіяльності клітин утворюється вуглекислий газ, який поступає в кров і вона перетворюється на венозну.

М'яз для дихання За один вдих-видих із легенів виходить і входить до них 0,5 літра повітря. Головну роль у цьому виконує плаский м'яз – діафрагма, розташована під легенями. Коли людина вдихає, діафрагма скорочується і, опускаючись, створює простір для повітря у грудній клітині. Під час видиху діафрагма піднімається, а ребра стискаються. Діафрагмальне дихання

Вдих - Видих Ось так повітря виштовхується з легенів. Чим глибший вдих, тим більше повітря потрапляє в легені. Вдихання (лівий мал.) відбувається за допомогою м'язів. При видиху (правий мал.) повітря просто виходить із легенів, для цього м'язи не потрібні.

З чого складається повітря, яке видихає людина? Людина видихає повітря, яке містить мало кисню і багато вуглекислого газу, а також аміак та деякі інші леткі речовини. Це зумовлено тим, що при функціонуванні людського організму в ньому утворюються продукти розпаду, зокрема вуглекислий газ, який має бути виведений. Якщо вуглекислий газ накопичується в організмі, то отруює його.

Позіхання Людина починає позіхати тоді, коли до легенів потрапляє надто мало кисню. Наприклад, коли тіло тривалий час перебуває у спокої й дихання відбувається повільно. Через це в крові нагромаджуються вуглекислота й інші продукти обміну речовин. Щоб збільшити кількість кисню, людина мимоволі робить повільний глибокий вдих – позіхає. Під час цього кров збагачується киснем, напружуються м'язи ротової порожнини та шиї, що сприяє збільшенню кровоточу в судинах голови. Таким чином, позіхання активізує, щоправда, дуже ненадовго, діяльність головного мозку.

Гігієна дихання Дихати рекомендується носом, а не ротом, тому що у носовій порожнині повітря зігрівається, очищається і зволожується.

Крик пошкоджує голосові зв’язки, що викликає їх запалення і призводить до хриплості голосу або його втрати. Гігієна дихання

Часті запалення горла, куріння та алкоголь негативно впливають на верхні дихальні шляхи та голосоутворюючий апарат. Гігієна дихання

Цікаві факти Коли ти спиш чи відпочиваєш, вдих та видих відбувається один раз на 3-4 секунди Після активних фізичних вправ ти вдихаєш більше ніж один раз на секунду При глибокому вдиху до легень потрапляє 2-3 літри повітря Під час спокійного дихання людина вдихає 10л повітря за 1хв, при активному диханні – 150л Незважаючи на те, скільки ти вдихнув, у легенях назавжди залишається 0,5л повітря Коли повітря затримується, у крові накопичується велика кількість вуглекислого газу, це спричиняє кисневий голод – велику потребу в кисні

Хвороби органiв дихання

Хвороби органів дихання Гострий трахеобронхіт Хронічний бронхіт Бронхіальна астма Емфізема легень Ехінокок легені Пневмоконіози Крупозна пневмонія Вогнищева пневмонія Абсцес легені, гангрена легені Рак легені Туберкульоз легень

ТРАХЕОБРОНХІТ (TRACHEOBRONCHITIS ACUTА) Етіологія. Гостре запалення слизової оболонки трахеї та бронхів буває самостійним захворюванням або супроводить захворювання легень (наприклад, пневмонії) і загальні інфекції (кір, грип, тиф та ін.). Часто виникає після охолодження («простуди»), вдихання подразного пилу, газів, бойових отруйних речовин (БОР).

Симптоми й перебіг. Спочатку сухий кашель, що супроводиться відчуттям «садніння» за грудниною. Через кілька днів кашель стає м'якший, починає виділятися слизогнійне харкотиння.Захворювання триває від кількох днів до 2 — 3 тижнів, супроводиться загальною розбитістю й іноді підвищенням температури до 38° у перші дні хвороби. При поширенні запалення на дрібні бронхи з'являється задишка. У дітей до 5 років, стариків і ослаблених суб'єктів може приєднатися вогнищева пневмонія.При дослідженні грудної клітки звичайно вислухується жорстке дихання і розсіяні хрипи, сухі й вологі. ТРАХЕОБРОНХІТ (TRACHEOBRONCHITIS ACUTА)

Лікування. Хворого треба оберігати від охолодження, тримати в приміщенні з чистим повітрям, заборонити куріння. При підвищенні температури — постільний режим. При бронхітах, що виникли після охолодження, добре діє потогінне лікування: на ніч тепло вкритому хворому дають кілька склянок гарячого чаю або настою малини, липового цвіту або квіток бузини та 0,5—1,0 аспірину. Зогрівальні компреси на груди, сухі банки на спину полегшують болі і кашель. Гірчичники на верхню частину груднини зменшують садніння при трахеїті. Пря сильному сухому кашлі—кодеїн по 0,015 три рази на день або 1% діонін по 8—15 крапель 3 рази на день. Для розрідження харкотиння і полегшення відхаркування призначають кілька разів на день тепле молоко пополам з боржомсм або с содою (на склянку молока половину чайної ложки соди). При утрудненні виділення харкотиння застосовують відхаркувальні засоби: Доверів порошок з натрій-бензоатом або настой кореня іпекакуани або інші відхаркувальні. ТРАХЕОБРОНХІТ (TRACHEOBRONCHITIS ACUTА)

Профілактика. Загартовування організму (фізкультура, обтирання тіла холодною водою, душі), додержання правил охорони праці щодо пилу, отрутної пари і т. д., вологе прибирання приміщення ТРАХЕОБРОНХІТ (TRACHEOBRONCHITIS ACUTА)

ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ (BRONCHITIS CHRONICA) Етіологія.Хрош'чне запалення слизової оболонки бронхів може розвинутися після повторних гострих бронхітів, при хронічних катарах носоглотки, при захворюваннях легеневої тканини (туберкульоз), при тривалому вдиханні пилу (робітники млинів, мулярі), а також при хронічних хворобах серця, які супроводяться застоєм крові в легенях.

Симптоми й перебіг. Кашель, виділення харкотиння й хрипи, які вислухуються в ділянці легень.Хронічний бронхіт розвивається поступово, в холодну пору року дає загострення. Спочатку кашель буває тільки вранці, виділяється невелика кількість в'язкого харкотиння. Поступово кашель посилюється, кількість харкотиння збільшується і воно стає слизогнійним. Перкуторний тон на грудній клітці не змінюється. При вислухуванні — жорстке дихання із здовженим видихом та розсіяні сухі хрипи: дзизкучі при ураженні великих бронхів і свистячі при ураженні дрібних бронхів. Якщо в бронхах багато є рідкого секрету, то в нижньо-задніх відділах легень вислухуються вологі дрібно- і середньопухирчасті хрипи. ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ (BRONCHITIS CHRONICA)

Гнильні бронхіти: в деяких випадках харкотиння при бронхіті набуває гнильного запаху в зв'язку з розвитком у ньому анаеробних бактерій. Такий гнильний бронхіт може розвинутися при бронхіекстазах, раку, актиномікозі легень. ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ (BRONCHITIS CHRONICA)

Лікування. Насамперед треба усунути фактори, які сприяють розвиткові бронхіту (куріння, пил, охолодження). Лікування захворювань, що викликають або підтримують бронхіт (катар верхніх дихальних шляхів, декомпенсація серця). У теплу пору року корисним є перебування хворих на свіжому повітрі. Значне поліпшення дає кліматичне лікування на півдні. При великому виділенні харкотиння показаний теплий сухий або гірський клімат. При загостреннях хронічного бронхіту лікування таке саме, як при гострому бронхіті. ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ (BRONCHITIS CHRONICA)

БРОНХІАЛЬНА АСТМА (ASTHMA BRONCHIALE) Етіологія і патогенез. Захворювання розвивається на грунті різко підвищеної чутливості організму до деяких речовин, звичайно вдихуваних з повітрям (алергени). Приступ ядухи виникає внаслідок спазми мускулатури найдрібніших бронхів і набрякання їх слизової оболонки з посиленням секреції слизу.

Симптоми й перебіг. Хвороба виявляється приступами ядухи. Раптом, іноді після попередніх симптомів, які називаються передвісниками (нежить, позіхи, слинотеча), хворий відчуває стиснення в грудях і недостачу повітря, дихання відбувається з великими труднощами, особливо утруднений видих. Під час приступу дихання хворого стає свистячим, свисти чути і иа віддалі. Хворий набуває характерної пози: сидить, спершись руками на ліжко або на край столу. Лице хворого блідоціанотичне, злякане.При перкусії — над легенями коробковий звук, нижні границі легень опущені, рухомість легеневих країв зменшена. При вислухуванні — ослаблене дихання та багато сухих свистячих хрипів. Наприкінці припадку з кашлем виділяється невелика кількість склистого слизового харкотиння, в якому під мікроскопом виявляють кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана й еозинофільні клітини. Після припадку в крові виявляється збільшений процент еозинофілів — еозинофілія (в нормі 2 — 4°/о). ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ (BRONCHITIS CHRONICA)

Приступ може тривати від кількох годин до кількох днів, повторюючись іноді кілька разів на добу, а іноді раз на місяць і рідше. При частих приступах, які тривають довгий час, у хворого розвивається емфізема легень і ослаблюється серце. БРОНХІАЛЬНА АСТМА (ASTHMA BRONCHIALE)

Лікування поділяється на купірування приступу і запобігання новим приступам. Під час приступу хворого треба заспокоїти, звільнити від одягу, який заважає, дати доступ свіжому повітрю. Слід зробити підшкірну ін'єкцію розчину адреналіну 1:1000 (1 см3) або атропіну 1:1000 (1 см3), останній діє слабше. Триваліше діє ефедрин: 1 см3 5°/о розчину його можна призначити самостійно або ввести після адреналіну або атропіну. Ін'єкція морфіну також може купірувати приступ, але до нього не слід вдаватися через небезпеку звикання. Він показаний лише при тяжких затяжних приступах, що не піддаються діянню адреналіну, атропіну або ефедрину. В легких випадках досить буває вдихання диму курильного порошку астматолу. При появі передвісників астми приймання ефедрину може запобігти розвиткові приступу. БРОНХІАЛЬНА АСТМА (ASTHMA BRONCHIALE)

Для запобігання новим приступам астми треба старанно з'ясувати обставини, при яких виникає приступ (холодне повітря, вдихання пилу або будь-якого запаху), і усунути їх. Хворий повинен жити в умовах максимально чистого повітря. В кімнаті, де він спить, не повинно бути квітів, килимів та м'яких меблів. БРОНХІАЛЬНА АСТМА (ASTHMA BRONCHIALE)

Для запобігання приступам корисно застосовувати засоби, які знижують збудливість блукаючого нерва, наприклад препарати брому та беладони. Поряд з ним показані курс внутрішньовенних вливань кальцій-хлориду 10 см3 10°/о розчину,всього 12 вливань, і невеликі дози ефедрину всередину (0,025 г). При наявності між приступами астми, сухого бронхіту застосовуються невеликі дози нат-рій-йодиду або калій-йодиду. Захворювання носоглотки треба старанно лікувати. Добре діє гірський клімат (Кисловодськ) або перебування на морському березі. В тяжких випадках може виникнути потреба змінити місце проживання. БРОНХІАЛЬНА АСТМА (ASTHMA BRONCHIALE)

ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ (EMPHYSEMA PULMONUM) Етіологія і патогенез. Розширення легень — хронічне захворювання, що виникає внаслідок утрати еластичності легеневою тканиною. Воно розвивається у хворих з хронічним бронхітом, при бронхіальній астмі, при пневмосклерозі.

Симптоми і перебіг. Хворі терплять від задишки, спочатку при підніманні по сходах або вгору, а потім при найменшому русі. Часто кашель у зв'язку з супровідним бронхітом. Лице одутле, ціанотичне, яремні вени набряклі. Грудна клітка бочкоподібної форми, коротка, з тупим кутом між реберними дугами, з горизонтальним напрямом ребер. При перкусії грудної клітки — коробковий тон, нижні границі Легень зміщені вниз, рухомість їх різко зменшена. Абсолютна глухість серця зникає. При вислухуванні — ослаблене дихання із здовженим видихом, часто сухі й вологі хрипи (супровідний бронхіт). ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ (EMPHYSEMA PULMONUM)

Лікування. Емфізема легень не піддається лікуванню, однак старанне лікування супровідного бронхіту (див. „Лікування хронічного бронхіту) поліпшує стан хворого і затримує прогресування хвороби. При загостренні бронхіту і погіршанні задишки показане перебування в постелі в добре провітрюваному приміщенні. Поряд з лікуванням бронхіту корисне призначення серцевих засобів — настою горицвіту або наперсника, ін"єкції камфори. При тяжкій задишці і ціанозі полегшення дає вдихання кисню. ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ (EMPHYSEMA PULMONUM)

В останній стадії хвороби виникає недостатність серця, яку лікують серцевими засобами. Якщо емфізема легень розвинулася внаслідок бронхіальної астми, то лікування останньої сповільнює розвиток хвороби. ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ (EMPHYSEMA PULMONUM) Лобарна емфізема

ЕХІНОКОК ЛЕГЕНІ Етіологія і патогенез. Попадання в шлунок яєць ехінокока, який паразитує в кишках собак. У шлунку з яєць виходять зародки, які, пробуравлюючи стінку шлунка, течією крові через ворітну вену заносяться в легенi. Із зародків у легенi виростає пухир, наповнений рідиною. На внутрішній поверхні оболонки пухиря утворюються дочірні пухирі. Відрізняють однокамерний і багатокамерний ехінокок легенi.

Симптоми і перебіг. У початковій стадії, крім невеликого кашлю, звичайно ніяких симптомів не буває. В міру росту ехінококового пухиря кашель посилюється. В результаті реактивного запалення навкружної легеневої тканини може спостерігатися підвищення температури і невелика домішка крові до харкотиння. При великих розмірах пухиря над ним приглушення перкуторного звуку, ослаблення дихання і голосового дрижання. При розриві пухиря в харкотинні можна виявити ехінококові гачки та плівки. ЕХІНОКОК ЛЕГЕНІ

Діагностичне значення має еозино-філія в крові (15 — 20 — 30% і більше еозинофілів) і реакція Каццоні. Рентгенівське дослідження дає на світлому легеневому фоні круглу тінь з різкими контурами. Лікування — оперативне. ЕХІНОКОК ЛЕГЕНІ

ПНЕВМОКОНІОЗИ (PNEUMOCONIOSIS) Етіологія і патогєнєз. Ураження легень, що називається пневмоконіозом, викликається вдиханням пилу (вугільного — антракоз, вапняного — силікоз, металічного — сидероз). Може розвинутися у робітників пилових професій. Вдихуваний пил викликає реактивне запалення проміжної тканини легені і приводить до пневмоцирозу і перибронхіту, що ускладнюються згодом бронхітом та емфіземою легень.

Симптоми і перебіг. Спочатку захворювання проходить безсимптомно, пізніше з'являються ознаки бронхіту, емфіземи легень та більш-менш виявлена задишка. Перебіг захворювання хронічний. Лікування — як при хронічному бронхіті та емфіземі легень ПНЕВМОКОНІОЗИ (PNEUMOCONIOSIS)

КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA) Етіологія і патогенез. Збудник — пневмокок (диплокок) Френкеля. Пневмокок паразитує у всіх людей у порожнині рота і верхніх дихальних шляхів. Для виникнення пневмонії необхідні сприяючі фактори. До них належать: простуда, алкоголізм, іноді травма грудної клітки. Запальний процес захоплює цілу частку легені або більшу частину її, у процес втягається і плевра, яка вкриває хвору частку. Токсини пневмококів, що циркулюють у крові, пошкоджують переважно судинну і центральну нервову систему. Рентгенограма хворого крупозною пневмонією

Симптоми і перебіг. Хвороба звичайно починається раптово. Після трясучого ознобу температура протягом кількох годин підвищується до 39 — 40°. Хворий скаржиться на. колоття в боці, яке посилюється при вдиху та при кашлі. Кашель у перші 2 — 3 дні сухий або з невеликою кількістю слизового харкотиння, на другий-третій день до незначного в'язкого харкотиння домішується кров, яка надає харкотинню іржавого відтінку. Через в'язкість харкотиння важко відхаркується. З першого ж дня хворий має тяжкий вигляд: лице одутле й гіпе-ремійоване, очі блищать. Дихання часте, при кожному вдиху хворий стогне від болю в боці. Крила носа роздуваються при кожному вдиху. Язик сухий і обкладений. На губах і на крилах носа в багатьох випадках з'являються пухирці, наповнені мутнуватою рідиною — герпес. Уражена половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкусія виявляє над хворою часткою приглушення перку-торного звуку з тимпанічним відтінком. КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA)

При аускультації дихання в перший день ослаблене везикулярне, а потім стає бронхіальним. З першого ж дня на висоті вдиху чути дрібний тріск — крепітація. Через кілька днів крепітація зникає, і чути лише одне голосне бронхіальне дихання. Крепітація знову з'являється наприкінці хвороби в період розв'язання. В цьому періоді одночасно з крепітацією вислухуються й дрібнопухирчасті вологі хрипи, дихання поступово втрачає свій бронхіальний відтінок і після падіння температури знову стає везикулярним. Над запаленою часткою пальпація визначає посилення голосового дрижання, а при аускультації виявляється бронхофонія. КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA)

Температура, продержавшись 8—11 днів на постійно високому рівні, спадає здебільшого критично, причому криза супроводиться заливним потом. У розпалі хвороби пульс прискорений до 100—120 ударів за хвилину, а частота дихання доходить до ЗО — 40 за хвилину і більше. У крові — лейкоцитоз до 15 000 - 25 000 лейкоцитів в 1 мм3, реакція осідання еритроцитів (РОЕ) прискорена. КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA)

Лікування. Суворий постільний режим протягом усієї хвороби і 10 днів після кризи. Підняте положення хворого в постелі (під спину підкладають 2 — З подушки); щоб хворий не зсувався вниз, під п'ятки підставляють згорнуті валком матрац або ковдру. Кімнату треба добре провітрювати і в ній має бути досить тепло. Хворий повинен уникати зайвих рухів: його слід годувати, а судно подавати на ліжво. Слід 2 рази на день чистити язик обгорнутою навколо пальця або ложечки марлею, змоченою содовим розчином (1 чайна ложка на склянку води), причому кінчик язика захоплюється хусткою. Часте полоскання рота або витирання його після приймання їжі. Вранці і ввечері по краплі ментолу в кожну ніздрю. КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA)

Дієта напіврідка: чай, кофе з молоком, молоко, вершки, вершкове масло, яйця рідкі, сухарі, бульйон, манна каша, виноградне вино. Пиття у великій кількості. Хворому слід давати вітамін С (у вигляді аскорбінової кислоти). Треба стежити за діяльністю кишок: при запорах — перед сном клізма. КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA CROUPOSA)

Етіологія і патогенез. Запалення окремих легеневих часток. Іноді окремі запальні вогнища зливаються, займаючи цілу частку або більшу частину її (зливна пневмонія). Збудниками є різні мікроби, найчастіше пневмококи. Хвороба нерідко є ускладненням гострих і хронічних інфекційних захворювань, найчастіше грипу. Сприяючі фактори: охолодження тіла (простуда), заіальне виснаження організму, перенесення тяжкої хвороби, недостатність серця, отруєння БОР, ранній дитячій і старечий вік. ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA LOBU-LARIS)

Симптоми і перебіг. Слід відрізняти симптоми первинного захворювання, яке ускладнилося вогнищевою пневмонією, від симптомів самої пневмонії. Поява вогнищевої пневмонії під час бронхіту або якоїсь інфекційної хвороби, наприклад грипу, характеризується підвищенням температури, яка до того була невисокою або навіть нормальною, до 38 — 39°, появою болю в боці, що посилюється при вдиху, появою кашлю або посиленням кашлю, який був до того. ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ (PNEUMONIA LOBU-LARIS)