X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ВІДКРИТІ ТА МІКРОСИСТЕМИ АНАЛІЗУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Завантажити презентацію

ВІДКРИТІ ТА МІКРОСИСТЕМИ АНАЛІЗУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Ю. Посудін. Моніторинг довкілля з основами метрології Лекція 12в ВІДКРИТІ ТА МІКРОСИСТЕМИ АНАЛІЗУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Yuriy Posudin Environmental Monitoring with Fundamentals of Metrology Lecture 12c OPEN AND MICROSYSTEMS OF ENVIRONMENTAL ANALYSIS

Слайд 2

Диференційний абсорбційний спектрометр Диференційний абсорбційний спектрометр (Differential Optical Absorption Spectrometer, DOAS) базується на здатності забруднювачів поглинати світло на різних довжинах хвиль.

Слайд 3

Диференційний абсорбційний спектрометр(DOAS)

Слайд 4

СПЕКТРОСКОПІЯ ФУР’Є ПЕРЕТВОРЕННЯ Згідно з Фур’є будь-яке складне коливання y(t) можна представити як комбінацію достатньо великої кількості синусоїдних та косинусоїдних хвиль, які утворюють ряд Фур’є : y(t) = (Ansin2 nt + Bncos2 nt), де An і Bn амплітуди гармонічних коливань; n частота n-го коливання

Слайд 5

Розкладання складного коливання в ряд Фур’є

Слайд 6

Форми акустичного сигналу камертона, флейти та кларнета

Слайд 7

Cпектри музикальних інструментів

Слайд 8

Фур’є-перетворення S(t) – частотний масштаб; І(t) – часовий масштаб Тут сигнал S(t) являє собою суму всіх гармонік у частотному домені, а І(t)– у часовому домені.

Слайд 9

Порівняння інтерферограм та оптичних спектрів

Слайд 10

Фур’є-перетворення Монохроматичне випромінювання

Слайд 11

Фур’є-перетворення Поліхроматичне випромінювання

Слайд 12

Відкрита система Фур’є-спектрометра

Слайд 13

Відкрита система Фур’є-спектрометра

Слайд 14

Застосування відкритої системи Фур’є-спектрометра

Слайд 15

МІКРОАНАЛІЗ АТМОСФЕРНИХ ГАЗІВ

Слайд 16

Портативні газоаналізатори Мобільний моніторинг навколишнього середовища за допомогою портативних газоаналізаторів, які характеризуються високою чутливістю та високою роздільною здатністю, став поширеним в останні роки під час досліджень забруднення повітря, детектування нервових газів та продуктів вибухів внаслідок терористичної діяльності.

Слайд 17

Методи вологої та сухої хімії Методи вологої хімії базуються на збиранні газів, накачуванні цих газів у колектор з подальшою їх участю у хімічних реакціях та колориметрією або флуориметрією зразка. Цей метод використовують для аналізу неорганічних газів та тих газів, що розчинюються у воді. Методи сухої хімії застосовують для органічних газів через суху предконцентрацію газів.

Слайд 18

МІНІАТЮРНІ СИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ НА ОСНОВІ ВОЛОГОЇ ХІМІЇ Рідкі краплини та рідкі плівки Рідкі краплини та рідкі плівки, які мають велике відношення площі поверхні до об’єму, зручні для збирання розчинених у воді газів. Принцип дії Коли газовий потік проходить через рідку краплину, розчинні компоненти, які містяться у газі, дифундують та розчинюються в цій краплині.

Слайд 19

Принцип дії

Слайд 20

Гази та частинки Дуже часто виникає необхідність розділяти газ від частинок певними фізичними засобами, оскільки та ж сама субстанція, що аналізується, може знаходитися в обох фазах. Через те, що коефіцієнти дифузії газу у близько 4 рази більший, ніж у дрібних частинок атмосферних аерозолів, очевидною уявляється можливість розділення газів та частинок за дифузійними параметрами.

Слайд 21

Гази та частинки Краплина води є природним колектором розчинних газів. Яскравим прикладом є відчуття свіжого повітря після дощу чи зливи. Цікаво відмітити також, що під час випаровування газів з поверхні краплини потік молекул, що залишають поверхню, не дає частинкам наблизитися до краплини. Частинки Газ

Слайд 22

Краплинний колектор Liu, Dasgupta, 1995, Anal Chemistry, 67(13): 2042-2049 Один кінець кварцового капіляра розташований у центрі трубки великого діаметра, вздовж якої пропускають газ, що аналізується. Необхідний розчин накачується через капіляр, на кінці якого утворюється краплина для збирання газів. Газ проходить через краплину, молекули газу дифундують через її поверхню і збираються в ній. Концентрація газів у краплині визначається після засмоктування краплини в автоматизовану систему реєстрації.

Слайд 23

Краплинний колектор Liu, Dasgupta, 1995, Anal Chemistry, 67(23): 4221-4228 Ще одна модифікація приладу передбачає використання краплини розчину з реагентом, яка формується на кінці трубки в циліндричній камері. Краплина являє собою не лише колектор для збирання газів, але й реактор, де відбувається хромогенна (із зміною кольору) реакція; колір розчину залежить від концентрації зібраних газів.

Слайд 24

Вимірювання NO2 на ppb рівні A.A.Cardoso and P. K. Dasgupta (1995) Analytical Cmemistry in a Liquid Film/Droplet//Anal. Chemistry, 67(15): 2562-2566. Експериментальна установка складається з двох оптичних волокон, які знаходяться у контакті з двох сторін краплини (14-57 мклітрів об’ємом), яка підтримується U-подібною платиновою проволокою та двома тефлоновими трубками.

Слайд 25

Вимірювання NO2 на ppb рівні A.A.Cardoso and P. K. Dasgupta (1995) Analytical Cmemistry in a Liquid Film/Droplet//Anal. Chemistry, 67(15): 2562-2566. Оптичне випромінювання (555 нм) подається на рідку плівку, що утворюється на платиновій рамці краплиною, в якій знаходиться реагент Griess-Saltzman. Випромінювання, що пройшло через плівку, реєструється фотодетектором. Газ, що аналізується, проходить через краплину. Сигнал, що реєстрється детектором, пропорційний концентрації газу.

Слайд 26

Мініатюрні мембрани з дифузійною пасткою Використовують мембрану, що здатна підтримувати розділення двох фаз – рідина та повітря. Для мембран використовують такі матеріали як політетрафлуоретилен, пористий поліпропилен, та полідіметилсилоксан. Молекули газу з повітря дифундують через мембрану та захоплюються в ній. Типовий об’єм такої мембрани становить близько 100 мікролітрів. Такі системи використовують для аналізу SО2, NH3, Cl2, H2O2, H2S, HCHO.

Слайд 27

Визначення атмосферного сульфіду водню на основі мембрани з дифузійною пасткою Kei Toda et al., Anal. Sciences, 2001, 17: Suppl., 1407-1410. В основі дифузних пасток лежить використання гідрофобних пористих мембран для розділення рідкої та твердої фаз речовини. Молекули повітря дифундують через мембрану та захоплюються пасткою. Сульфід водню утворюється на смітниках, нафтових родовищах та інших анаеробних джерелах. Він характеризується міцним запахом.

Слайд 28

Вимірювання атмосферного H2S Kei Toda et al., Anal. Sciences, 2001, 17: Suppl., 1407-1410. Пропонуються автоматизовані системи портативних флуориметрів для вимірювання атмосферного H2S. Повітря, що аналізується, направляють через дифузійну мембранну скребачку (membrane based diffusion scrabber), що збирають його у колекторі, заповненому флуоресцеін-ртутним ацетатним розчином (FMA ). Сульфід водню, що збирається, гасить флуоресценцію розчину. Інтенсивність випромінювання флуоресценції, що вимірюється, пропорційна концентрації атмосферного H2S.

Слайд 29

Мембранна трубка для аналізу газу Тефлонова трубка є прозора для оптичного випромінювання; коефіцієнт заломлення тефлону менший, ніж у води, отже він разом з розчином виконує функції рідкого світловоду

Слайд 30

Мембранна трубка для аналізу газу Випромінювання флуоресценції від світлового діода (460 нм) розсіюється на розчині і збуджує його флуоресценцію з максимумом при 530 нм, яка реєструється детектором. Інтенсивність останньої залежить від концентрації FMA.

Слайд 31

Мембранна трубка для аналізу газу Є ще конструкції − з детектором V-подібної форми (рис. 1, b), в якій світлодіод має прямий контакт з розчином, або з перпендикулярним розташуванням трубки та фотодіода (рис. 1,с). Такі системи застосовують для аналізу таких газів як H2O2, CH3HO2, HCHO, H2S, CH3SH, SO2.

Слайд 32

Пористі трубчаті колектори/детектори та рідкі світловоди Пориста трубка виконує у даному випадку функції як газового колектора, так й довгої і тонкої оптичної чарунки, яка поєднана з джерелом світла та фотодетектором. Довга трубка має переваги, оскільки забезпечує збільшення поглинання. Такі системи застосовують для аналізу NO2, O3, Cl2, H2S, CO2, HONO.

Слайд 33

МІКРОСИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ РОЗЧИНЕНИХ У ВОДІ ГАЗІВ Ohira and Toda, Lab. Chip, 2005, 5: 1374-1379. В цих системах застосовують мікропотоки. Чутливість Сs таких приладів обернено пропорційна товщині d поглинаючого шару, який формується мікроканалами, та прямо пропорційна часу Т поглинання Сs = kТCg /d, де Сs − концентрація газу, що аналізується, у розчині; k − швидкість проникності газу через мембрану; Т − час поглинання газу; Cg − концентрація газу, що аналізується, у зразку; d − товщина шару поглинання.

Слайд 34

МІКРОСИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ РОЗЧИНЕНИХ У ВОДІ ГАЗІВ Ohira and Toda, Lab. Chip, 2005, 5: 1374-1379. Система складається з мініатюрних помпи, колектора, реактора та детектора. Для отримання суттєвого поглинання колектор містить систему шестигональних мікроканалів (як у бджолиній чарунці). Близько 500 шестигональних мікроканалів нанесені методом фотолітографії на прозору пластикову пластину (26х76 мм). Довжина сторони окремої чарунки становить 600 мкм, а товщина кожного каналу − 100 мкм. Таку систему було застосовано для вимірювання H2S та SO2 на ppb-рівні.

Слайд 35

МІКРОСИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ РОЗЧИНЕНИХ У ВОДІ ГАЗІВ Ohira and Toda, Lab. Chip, 2005, 5: 1374-1379.

Слайд 36

МІКРОСИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ РОЗЧИНЕНИХ У ВОДІ ГАЗІВ Ohira and Toda, Lab. Chip, 2005, 5: 1374-1379.

Слайд 37

МІКРОСИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ РОЗЧИНЕНИХ У ВОДІ ГАЗІВ Ohira and Toda, Lab. Chip, 2005, 5: 1374-1379. Система містить: SCB − вапняно-вуглецеву камеру; MP − мікропомпу; HS − пастку у формі бджолиних чарунок; FD − флуоресцентний детектор; CD − детектор провідності; 3SV − трипозиційний клапан.

Слайд 38

Мобільна мікросистема для вимірювання NO та NO2 Toda et al., Anal. Chem. Acta, 2007, 603: 60-65. Газ збирається у мікроканальну пастку МCS, яка являє собою набір гексагональних мікроканалів. Поглинаючий розчин (3% triethanоlamine) ТЕА подається через пастку зі швидкістю 0,1 мл/хв за допомогою помпи MP. Після проходження пастки розчин негайно змішується з розчином реагента GS (Griess-Saltzman), після чого він набуває рожевого кольору. Поглинання розчину, що пропорційно концентрації NO та NO2, вимірюється мініатюрним детектором D.

Слайд 39

Мобільна мікросистема для вимірювання NO та NO2 Toda et al., Anal. Chem. Acta, 2007, 603: 60-65.

Слайд 40

Мініатюрний детектор

Слайд 41

Мікроконвертор NO в NO2

Слайд 42

Типова карта розподілу NO2 над земною поверхнею

Слайд 43

МІНІАТЮРНІ СИСТЕМИ ГАЗОВОГО АНАЛІЗУ НА ОСНОВІ СУХОЇ ХІМІЇ Більшість таких атмосферних забруднювачів як: леткі органічні сполуки (ЛОС); леткі сірчані сполуки (ЛСС); ізопрен та ін. не розчинюються у воді, через що методи вологої хімії не можуть бути застосовані до цих сполук.

Слайд 44

Леткі сірчані сполуки ЛСС Леткі сірчані сполуки ЛСС є продукти випаровування відходів, з неприємним запахом, вкрай токсичні та з корозійними властивостями. ЛСС висилаються седиментами в зоні узбережжя, перетворюються у SO2 та можуть бути ядрами конденсації хмар.

Слайд 45

Диметилсульфід ДМС Диметилсульфід (DMS) — органосірчана сполука з формулою (CH3)2S. Диметилсульфід є водонерозчинною горючою рідиною, що кипить при 37 °C і має характерний неприємний запах. Ця речовина утворюється при приготуванні деяких овочів, таких як кукурудза, капуста і буряк, та морепродуктів. Диметилсульфід ДМС також висилається морською поверхнею та водоростями.

Слайд 46

Метилмераптан СH3SH Меркаптани – органічні похідні сірководню з загальною формулою RSH, де R – вуглеводневий радикал. Меркаптани – легколеткі рідини (метилмеркаптан – газ) з сильним, неприємним запахом

Слайд 47

Ізопрен Ізопре н СН2=С(СН3)—СН=СН2 — ненасичений вуглеводень, безбарвна рідина, розчинна в етанолі. Однак, ця сполука є надзвичайно леткою через низьку температуру кипіння. Більшість атмосферного ізопрену обумовлено емісією рослинних покривів. Ізопрен утворюється та висилається в атмосферу багатьма видами дерев (дуб, тополя, евкаліпт) та овочами. Щорічна продукція ізопрену становить 6·108 т. За високими концентраціями може бути небезпечною забруднюючою речовиною та токсикантом.

Слайд 48

Ізопрен Ізопрен (2-метил-1,3-бутадієн) є продукт життєдіяльності бактерій; він є попередником атмосферного формальдегіду під час росту рослин. Ізопрен складає приблизно половину вмісту природних летких органічних сполук. Концентрація ізопрену в атмосфері коливається від 0 до більш ніж 30 ррb впродовж дня.

Слайд 49

Методи хемілюмінесценції Принцип дії аналізу газів на основі хемілюмінесценції базується на розташуванні фотопомножувача безпосередньо поблизу реакційної камери, де утворюється озон з повітря або кисню. Реакції різних газів (NO, ізопрен, диметилсульфід DMS) наведено нижче: NO →NO*2 → NO2 + hν (λmax 1200 nm) (1) СН2=С(СН3)CH=СН2 → HCHO* → HCHO + hν (λmax 410, 430 nm) (2) CH3SCH3 → SO → SO*2 → SO2 + hν (λmax 370 nm) (3)

Слайд 50

Хемілюмінесценція газів характеризується певними спектрами. Типові спектри разом зі спектральними кривими чутливості фотопомножувачів наведено на рисунку: Toda and Dasgupta, Chem.Eng.Comm, 2008, 195: 82-97

Слайд 51

Кювети з газами, що підлягають аналізу Toda and Dasgupta, Chem.Eng.Comm, 2008, 195: 82-97

Слайд 52

Хемілюмінесценція ізопрену Ohira et al., Anal. Chem. 2007, 79: 2641-2649. Особливістю ізопрену є його здатність вступати у реакцію з озоном, яка супроводжується хемілюмінесценцією з максимумом при 410 нм.

Слайд 53

Мікроекстракція твердої фази (SPME) Метод базується на використанні колонки, покритої рідким (полімер) або твердим (сорбент) екстрагентом. Кількість речовини, що екстрагується, пропорційна концентрації зразка.

Слайд 54

Сорбенти Сорбенти – тверді тіла або рідини, що вибірково поглинають (сорбують) з довкілля гази, пару або розчинені речовини. Залежно від характеру сорбції розрізняють абсорбенти – тіла, що утворюють з поглинутою речовиною твердий чи рідкий розчин, адсорбенти - тіла, що поглинають речовину на своїй поверхні (зазвичай, дуже розвиненій) та хімічні поглиначі, які зв’язують речовину, що поглинається, за рахунок хімічної взаємодії.

Слайд 55

Сорбенти

Слайд 56

Метод предконцентрації Ohira et al., Anal Chem., 2007, 79: 2641-2649

Слайд 57

Слайд 58

Метод предконцентрації Ohira et al., Anal Chem., 2007, 79: 2641-2649 Газ, що аналізується, подається на колонку (300 мм×6,5 мм) з твердим вуглецевим сорбентом, що нагрівається до 55 0С (4,5 В). Повітряний потік подається в систему для отримання нульового сигналу. Ізопрен, що виділився за нагріванням до 155 0С (10,5 В), поступає в камеру, де бере участь у реакції з озоном, яка супроводжується хемілюмінесценцією. Срібний картридж необхідний для вилучення сірчаних газів. Тут: MCF – mass flow controllers.

Слайд 59

Хемілюмінесценція ЛСС (метилмеркаптану та ДМС)

Слайд 60

Чутливість системи Диметилсульфід ДМС – 10 ppb Метилмеркаптан СH3SH – 10 ppb NO – 100 ppb Ізопрен – 185 ppb

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Біологія