X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Відділ Покритонасінні

Завантажити презентацію

Відділ Покритонасінні

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Відділ Покритонасінні (Квіткові) Angiospermae (Magnoliophyta)

Слайд 2

Ця найважливіша група наземних рослин налічує понад 165 порядків, 540 родин, більше 13 000 родів і, ймовірно, не менше 250 000 видів. Найважливіша особливість квіткових рослин — наявність спеціалізованого органу, квітки, що бере на себе функції розмноження і залучення агентів запилення.

Слайд 3

Анатомія квіткових рослин Характерною ознакою покритонасінних є квітка, яка демонструє чудову різноманітність форм і забезпечує надійніші зовнішні характеристики для встановлення взаємин серед видів покритонасінних. Функція квітки - забезпечення запліднення яйцеклітини і розвитку плода, який містить насіння. Відтворні (репродуктивні) клітини покритонасінних можуть бути двох видів. Перші, мікроспори, або зерна пилку, є «чоловічими» клітинами і формуються в тичинках (мікроспорофілах). Другі, мегаспори, «жіночі» клітини, в яких розвивається яйцеклітина, містяться в насінному зачатку, який знаходиться в плодолистку (мегаспорофілі). Зовнішня структура називається чашечкою і поділяється на чашолистки, які звичайно зелені та нагадують листя. Головна функція цих структур – захист квітки, особливо на стадії бруньки. Внутрішня структура називається віночком і складається з пелюсток, які загалом мають яскраві кольори і делікатнішу структуру. Її функція полягає в привабленні птахів та комах – посередників, за допомогою яких проводиться запилення. Механізми цього приваблення звичайно залучають також привабливий запах та нектар, який виділяється у квітці.

Слайд 4

Структура квітки

Слайд 5

Тоді як більшість квіток повноцінні, або гермафродити, тобто містять як чоловічі, так і жіночі частини в одній структурі, квіткові рослини розвинули численні морфологічні і фізіологічні механізми, щоб скоротити або запобігти самозаплідненню. Гетероморфні квіти мають короткі плодолистки і довгі тичинки, або навпаки, тому обпилювачі тварини не можуть легко перемістити пилок в маточку (сприйнятливу частина плодолистка). Гомоморфні квіти використовують біохімічний (фізіологічний) механізм, який називається само-несумісністю, щоб відрізнити свій пилок від чужого. У деякий видів чоловічі і жіночі частини морфологічно відокремлені, розвиваючись на різних квітках

Слайд 6

Запліднення і ембріогенез Подвійне запліднення – процес у квіткових рослин протягом відтворення, при якому дві клітини сперми запліднюють дві клітини в яєчнику. Зерно пилку приклеюється до плодолистка і вирощує пилкову трубку, яка проникає у яйце через крихітну пору, мікропілу. Два спермії випускаються в яєчник через цю трубку. Одна з двох клітин сперми запліднює яйцеклітину, формуючи диплоїдну зиготу або ембріон, також відому як насінний зачаток. Друга клітини сперми зливається з двома гаплоїдними полярними ядрами в центрі ембріонального мішечка. В результаті формується триплоїдна клітина (3n). Ця клітина поділяється через мітоз і формує ендосперму, багату поживними речовинами тканину насіння. Якщо насіння розвивається без запліднення, цей процес називається апомікс.

Слайд 7

Плід і насіння Протягом того, як розвиток ембріона і ендосперми протікає в межах мішечка ембріона, його стіна збільшується і звичайно поглинає ядро (яке також збільшується), формуючи оболонку насіння. Стінка насінного зачатку ткаож розвивається, формуючи плід, структуру, тісно пов'язану з розповсюдженням насіння. Часто запліднення впливає на інші частини квітки, які беруть участь в утворенні плоду, як квітколоже в яблуці, суницях та інших. Функція оболонки насіння подвійна - захисту ембріона і допомоги в розповсюдженні, вони також можуть безпосередньо допомогати проростанню. Якщо плід розкривається і тому насіння буде залишене незахищеним, оболонка забезпечує захист ембріона і, можливо, також розповсюдження. Якщо плід не розкривається, оболонка насіння майже не розвивається.

Слайд 8

Класифікація: Надцарство: Еукаріоти (Eucaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ:Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Дводольні (Magnoliopsida) Порядок: Розоцвіті (Rosales) Родина:Розові (Rosaceae)

Слайд 9

Родина Розові (Rosaceae ) Розові (Rosaceae) — велика родина рослин, що налічує близько 3-4 тис. видів в 100—120 родах. Традиційно родина ділилися на три підродини: Розанні (Rosoideae) Яблуневі (Maloideae) Мигдалеві (Amygdaloideae) Ці підродини були визначені перш за все за структурою плодів, хоча і не завжди.

Слайд 10

Ідентифіковані клади включають Підродина Rosoideae (Розанні або Шипшинові): Традиційно складалася з тих родів що несуть невеликі плоди, кожний з яких — сім'янка або кістянка, і часто м'ясиста частина плоду (наприклад, полуниця) — гіпантіум або черешок, що несе плодолистки. Визначання зараз звужене, вилучаючи колишню трибу Dryadeae, але підродина все ще залишається дуже різноманітною групою, що містить 5 або 6 триб і 20 або більше родів. Топові представники: троянда, ожина, малина, полуниця, лапчатка, гравілат.

Слайд 11

Підродина Яблуневі (Maloideae або Pomoideae): Традиційно включала ті роди (яблуня, кизильник, глід, груша, айва, горобина тощо), чиї плоди складаються з п'яти капсул (називаємих «ядра») в м'ясистому ендокарпі, оточеному тканиною стебла. До них додані деревовидні роди Lindleya і Vauquelinia, які мають таке ж число хромосом як і попередні роди (x=17), Kageneckia, в якому x=15, і трав'янистий рід Gillenia (x=9).

Слайд 12

Підродина Мигдалеві (Amygdaloideae або Prunoideae): Традиційно ті роди, чиї плоди складаються з єдиного плоду-кістянки зі швом, двох жилок поряд з швом, і однієї напроти. Зараз розширено та включає шість родів Exochorda, Maddenia, Oemleria, Osmaronia, Prinsepia і Prunus (слива, персик, мигдаль, вишня, абрикос).

Слайд 13

Представники родини Розові Троянда ('Rosa L.') Культурна форма рослин роду роза родини трояндових (дикорослі —Шипшина), кущі до 2 м. заввишки. Відомо бл. 6 000 ґатунків, що їх гібридизації й відбору. Троянди є дуже цінні у декоративному садівництві, їх також розводять і для одержання етерової олії; з пелюстків деяких варять конфітури і готують напій. Троянди розводять майже у всіх країнах. На Україні велику колекцію троянд зібрано в Никитському (Ялта) й Одеському ботанічних садах та в Ботанічному саду АН УРСР (Київ).

Слайд 14

Слайд 15

Малина європейська або просто малина (Rubus idaeus) Місцеві назви: малина червона, малинник, ведмежа ягода 1-2 м заввишки з річними вегетуючими пагонами і здерев'янілими дворічними стеблами, які утворюють квітконосні гони. Однорічні пагони сизуваті, прямі, вкриті тонкими коричнево-червоними шипами. Листки :ергові, трійчасті або непарноперисті з трьома-п'ятьма або сімома листочками. Листочки темно-зелені, зісподу білоповстисті, нерівнопилчасті. Середній листочок на довгому черешку, бічні сидячі. Квітки (до 1 см у діаметрі) в кінцевому щиткоподібно-волотистому суцвітті і в малоквіткових пазушних китицях. Чашолистків і пелюсток по 4-5, чашолистки лишаються при плодах. Віночок білий, вільнопелюстковий, тичинок і маточок багато, квітколоже опукле, зав'язь верхня. Плід — збірна, червона або жовта соковита кістянка овальної форми (8-16 мм завдовжки, 7-10 мм завширшки).

Слайд 16

Слайд 17

Полуниця (Fragaria moschata) Трав'яниста багаторічна рослина, яка цвіте білими квіточками і дає їстівні рожево-червоні кисло-солодкі соковиті ягоди. Назва походить від латинського слова «fragaria vesca», що в перекладі означає «запашний», «ароматний». Полуниця полюбляє рости на луках, лісових галявинах, поміж кущів. Зацвітає вона наприкінці травня-початку червня, її квітами можна милуватися впродовж усього літа. Плоди дозрівають наприкінці червня-серпні.  У давніх трактатах тібетської медицини полуницю величають «царицею» рослинного світу за її дивовижно багатий хімічний склад. В цій ягоді міститься чимало й досі не вивчених речовин, що, вірогідно, і робить її дуже цілющою.

Слайд 18

Слайд 19

Яблуня (Malus) Дерева або високі кущі. Плід несправжній (яблуко), соковитий, багатий на вітаміни, цінний харчовий продукт. Яблуня поширена у північній півкулі. Культурні форми яблуні у світовому асортименті начисляють до 15 тис. сортів. Яблуня — є одним з найбільше культивованих фруктів в світі. Зокрема, український селекціонер Ро Лев Михайлович створив 12 ґатунків яблуні. Яблука є важливим джерелом поживних речовин в країнах з помірним кліматом. Зимові яблука, збирають в кінці осені і зберігають в камерах або на складах при температурі вищій за точку замерзання. В Україні вирощують близько 60 сортів яблук (літні — паперівка, боровинка й ін.; осінні — антонівка, макінтош й ін.; зимові — ренета золота, ренета Симиренка, крим. зимове та ін.).

Слайд 20

Слайд 21

Айва (Cydonia oblonga) Єдиний представник роду Cydonia родини розових (трояндових) підродини яблуневих. Невелике дерево, висота 1,5—5 м. Батьківщиною вважаються Кавказ і Середня Азія. Має гіркі, жовті, грушоподібні плоди, використовується для приготування консервів. Плодоносить на 3—4-й рік. Плоди тверді, кислосолодкі, терпкі, ароматні, містять 5—12% цукрів і близько 1% кислот. Споживають плоди здебільшого переробленими (варення, желе, компоти, цукати та інше). Урожайність — до 10—14 т/га. Айву використовують як підщепу для груші.

Слайд 22

Слайд 23

Гороби на звича йна (Sorbus aucuparia L.) Місцеві назва — грабина, горобина. Невисоке дерево або кущ родини розових (Rosaceae) до 15 м заввишки з гладенькою сірою корою та густою кроною. Молоді гілочки сірувато-червоні, опушені, з великими пухнастими бруньками. Листки опушені (10-20 см завдовжки), чергові, непарноперисті, складаються з 9-15 ланцетних або довгастих, загострених, зубчастих по краю листочків. Квітки численні, зібрані в складні щиткоподібні суцвіття, всі частини яких опушені. Квітколоже, урноподібної форми, шерстисто-повстисте або голе; чашечка з п'ятьма широкотрикутними війчастими чашолистками. Віночок білий (0,8-1,5 см у діаметрі), пелюсток п'ять, тичинок багато, маточка одна, стовпчиків три, зав'язь нижня. Плід — кулястий, оранжево-червоний. Горобина звичайна росте в підліску або другому ярусі хвойних, мішаних, зрідка листяних лісів, па лісовик галявинах і узліссях. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні. Поширена на Поліссі, в північній частині Лісостепу, а також у Карпатах, гірському Криму.

Слайд 24

Слайд 25

Слива домашня або звичайна (Prúnus doméstica) Плодова рослина роду Слива підродини Мигдалеві сімейства Розові. Плодове дерево висотою 6 — 16 м з. Плоди — м'ясисті кістянки різної форми, звич. 20 — 30 г ваги. Сливи споживають свіжими, переробляють на чорнослив (сушені С.), конфітури, маринади, компоти, повидла, мармеляди, наливки тощо На Україні вирощують С. повсюдно, найбільше на сх. Поділлі, Покутті, Закарпатті, Харківщині й Кубані. За переписом садів 1970 в УРСР було бл. 50 млн плодових С. (15,5% плодових дерев, після яблуні — 46,5% і вишні — 20,4%) на бл. 130 000 га. За сприятливих умов С. дає високі врожаї до 10 — 15 т з 1 га. Численні сорти С. об'єднують у 4 помологічні групи: угорки, ренклоди (споживають гол. ч. свіжими і консервують), мірабелі (дрібні овочі, перев. для виготовлення конфітур, консервів тощо), яєчні (великі, здебільша жовтого кольору).

Слайд 26

Слайд 27

Пе рсик (Prunus persica) Споріднений з мигдалевим деревом, відрізняється від нього лише плодами. Персик — листопадне дерево, що доростає 5-10 м. висоти. Лискти ланцетоподібні, 7-15 см завдовжки і 2-3 см завширшки. Квітки розростаються в ранній період весни перед появою перших листків; вони відокремлені або спарені, 2.5-3 см діаметром, з п'ятьма пелюстками. Плід — кісточковий, з єдиним великим сім'ям. Персик має гарний запах як цвіту, так і плоду. Шкірка персика або бархатиста (персики), або гладка (нектаринки) в різних культурних сортах рослини. Сі м'я коричневе, забарвлене червоним, овальної форми і 1.5-2 см завдовжки.

Слайд 28