Презентація на тему:
"Шкіра"

Шкіра

Шкі ра (грец. derma, лат. cutis) — зовнішній покрив тваринного організму, який захищає тіло від широкого спектру зовнішніх впливів, бере участь в диханні, терморегуляції, обмінних і багато інших процесах. Крім того, шкіра — це масивне рецепторне поле різних видів поверхневої чутливості.

Будова шкіри Шкіра складається з епідерміса, дерми і підшкірно-жирової клітковини (гіподерми). Епідерміс включає в себе п'ять шарів епідермальних клітин. Найнижчий шар -базальний- розташовується на базальній мембрані і являє собою 1 ряд призматичного епітелію. Відразу над ним лежить шипуватий шар (3-8 рядів клітин з цитоплазматичними виростами), потім іде зернистий шар (1-5 рядів плоскуватих клітин),блискучий(2-4 ряду без'ядерних клітин, помітний на долонях і стопах) і роговий шар, що складається з багатошарового зроговілого епітелію. Епідерміс також містить меланін, який забарвлює шкіру і викликає ефект засмаги.

Дерма, або власне шкіра, являє собою сполучну тканину і складається з 2-х шарів -сосочкового шару, на якому розташовуються численні вирости, що містять у собі петлі капілярів і нервові закінчення, і сітчастого шару, що містить кровоносні і лімфатичні судини, нервові закінчення, фолікули волосся, залози, а також еластичні, колагенові і гладком'язові волокна, які надають шкірі міцність і еластичність.

Підшкірно-жирова клітковина складається з пучків сполучної тканини і жирових скупчень, пронизаних кровоносними судинами і нервовими волокнами. Фізіологічна функція жирової тканини полягає в накопиченні та зберіганні поживних речовин. Крім того, вона служить для терморегуляції і додаткового захисту статевих органів.

Крім самої шкіри в організмі є її анатомічні похідні — утвореня, що розвинулися зі шкіри та її зачатків. Інша назва - придатки шкіри: Нігті; Волосся; Пір'я; Пух; шкірні залози, які включають в себе: сальні залози, які виділяють шкірне сало, яке служить смазкою для волосся і захищає шкіру; потові залози, які виділяють з організму води і розчинені продукти обміну речовин. Випаровування поту є важливим етапом терморегуляції. молочні залози (розвинені у жінок) виробляють грудне молоко, яке має дуже важливе значення для годування немовлят.

Захисна (бар'єрна) захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолетового випромінювання, проникнення мікробів, втрати і попадання води ззовні. Терморегуляторна, за рахунок випромінювання тепла і випаровування поту. Участь у водно-сольовому обміні, пов'язана з потовиділенням. Екскреторна — виведення з потом продуктів обміну, солей і ліків. Депонування крові, в судинах шкіри може перебувати до 1 літра крові. Ендокринна і метаболічна — синтез і накопичення вітаміну D, а також гормонів. дихальна, у людини близько 1-2 % кисню засвоюється через шкіру. Рецепторна, завдяки наявності численних нервових закінчень Імунна, захоплення, процесинг та транспорт антигенів з подальшим розвитком імунної реакції Функції шкіри

Шкіра - величезне рецепторне поле, за допомогою якого здійснюється зв'язок організму з навколишнім середовищем. Іннервація шкіри здійснюється як гілками цереброспінальних нервів, так і нервами вегетативної нервової системи. Нерви вегетативної нервової системи іннервують в шкірі судини, гладеньку мускулатуру і потові залози. До соматичної нервової системи належать чутливі нерви (утворюють численні чутливі закінчення). Чутливі нервові закінчення (умовно) можна розділити на[3]: Вільні (локалізуються як в епідермісі, так і в дермі) Невільні (локалізуються переважно в дермі) інкапсульовані неінкапсульовані Шкіра як орган чуття

Захворювання шкіри

За етіологією (причинами виникнення) бувають: вірусними, інфекційними (бактерії, мікроскопічні грибки), паразитарними, викликаними екзогенними (зовнішніми) факторами - хімічними, фізичними; викликаними ендогенними (внутрішніми) факторами - порушеннями метаболізму, розладами ендокринної або нервової систем,порушенням розвитку шкіри тощо. В умовах недостатньої гігієни набувають особливого значення паразитарні захворювання шкіри, а в зв'язку з розвитком хімічної індустрії — професійні шкірні хвороби.

ПЕДИКУЛЬОЗ ПЕДИКУЛЬОЗ (вошивість) - паразитичне захворювання шкіри, викликане наявністю на волоссі вошей. Симптоми вошивості: - шкірний свербіж в місці укусу воші; - дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі; - розчухи (екскоріації); - наявність гнид у волоссі.

ПЕДИКУЛЬОЗ Воші: головна, лобкова, платяна.

СЕБОРЕЯ СЕБОРЕЯ - патологічний стан шкіри, обумовлений порушенням функцій сальних залоз, зміною складу їх секрета. Форми: жирна, густа і суха. Причини: - спадкова схильність; - порушення гормонального статусу організму; - вплив негативних факторів зовнішнього середовища; - пухлина яєчок у чоловіків, захворювання яєчників у жінок; - психічні і неврологічні захворювання.

ВЕСНЯНКИ Веснянки — дрібні жовтувато-коричневі плями, що з'являються в основному на обличчі, грудях, руках і спині. Веснянки — прояв успадкованої особливості пігментації шкіри.

ГЕРПЕС Герпес — вірусне захворювання з ураженням шкіри. Джерелом інфекції може бути хвора людина або носій вірусу. Найчастіше герпес виявляється в холодну пору року, коли захисні сили організму понижені. Інколи герпес виникає на фоні інших інфекційних захворювань (грип, пневмонія і т. д.). Як самостійні захворювання розрізняють простий герпес, його називають також лихоманкою, і оперізувальний герпес, або оперізувальний лишай. Простий герпес вражає шкіру в області рота і носа, рідше — щік і вушних раковин. Нерідко локалізується на статевих органах. Інколи висипання виникають на слизових оболонках порожнини рота.

ВУГРОВА ХВОРОБА ВУГРОВА ХВОРОБА - хронічне рецидивуюче захворювання сальних залоз і волосяних фоллікулів. Захворювання найчастіше виявляється в період статевого дозрівання. Класифікація: - неонатальні; - дитячі; - юнацькі (звичайні); - вугри дорослих; - контактні; - комедональні.

РЕКОМЕНДАЦІЇ Загальні рекомендації. Дотримуйтесь правил особистої гігієни: стежте за чистотою шкіри і волосся. Уникайте вживання жирних кремів, лосьйонів і косметики. Не носіть тугих капелюхів і тісних комірців. Від дуже частого гоління і старанного миття обличчя вже наявне запалення може посилитися. Харчування має бути повноцінним. Виключите з раціону жирну і гостру їжу. Виділіть достатній час для сну. Уникайте стресів.