X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Ротові органи комах

Завантажити презентацію

Ротові органи комах

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Різноманітність ротових апаратів комах

Слайд 2

Ротові органи комах різних рядів мають спільні ознаки будови у вигляді верхньої та нижньої губ, парних верхніх та нижніх щелеп. У залежності від їжі та способів її добування, ротові органи у комах відрізняються між собою. Ротові органи комах

Слайд 3

Впродовж історичного розвитку ротові органи комах зазнали істотних змін. Виділяють ротові апарати різних типів: гризучий; смоктальний (сисний); гризучо-сисний; колючий; колючо-сисний; лижучий; гризучо-лижучий. За дослідженнями вчених еволюційно первинним вважають гризучий тип, а всі інші розвинулись пізніше у залежності від живлення. Ротові органи комах

Слайд 4

Гризучий ротовий апарат включає верхню губу (labrum), пару верхніх та нижніх щелеп, нижню губу та гіпофаринкс (hypopharynx). Верхняя губа – це складка покривів голови, гіпофаринкс включає язик та підглоточник – вип’ячування дна ротової порожнини. Пара верхніх щелеп (жвал або мандибул) є кінцівками II сегменту голови (I сегмент та його придатки майже повністю редуковані). Гризучий ротовий апарат

Слайд 5

Гризучий ротовий апарат

Слайд 6

Масивні нерозчленовані пластинки, що зазубрені по зовнішньому краю, відіграють основну роль у розгризанні їжі. Його мають жуки, мурахи, прямокрилі. Гризучий ротовий апарат

Слайд 7

Гризучий ротовий апарат

Слайд 8

1 — верхня губа; 2 — жвали; 3 - 7 — нижні щелепи (3 — нижньощелепний щупик; 4 — зовнішня, 5 — внутрішні жувальні лопасті; 6 — стволик; 7 — основний членик); 8 — 12 — нижня губа (8 — підпідборіддя ; 9 — підборіддя; 10 — язичок — внутрішня лопасть; 11 — додатковий язичок— зовнішня лопасть; 12— нижньогубні щупики). Ротові органи таргана гризучого типу. Головною зброєю пережовування їжі служать жвали, їм допомогають нижні щелепи. На нижніх щелепах та на нижній губі розміщені органи смаку, а дві пари щупалець — щелепні та губні — ощупують шматочки їжі та притримують її під час жування. Ротовий аппарат таргана

Слайд 9

У деяких жуків виростають великі за розмірами верхні щелепи. Так, у самця жука-оленя (Lucanus cervus) щелепи нагадують роги оленя, звідси і назва виду. А у рогача-гранта (Chiasognathus granti) верхні щелепи, навіть, перевищують розміри інших частин тіла! Гризучий ротовий апарат

Слайд 10

Колючий хоботок комах складається із жолобка і розміщених всередині нього видозмінених частин ротового апарату. Жолобок утворений витягнутою нижньою губою, щупики якої майже повністю редукувались. Верхня губа також витягується, її краї змикаються, формуючи трубку для засмоктування рідини. Колючий ротовий апарат

Слайд 11

1 – основа вусиків; 2 — лобний щиток; 3 — основа щелепного щупика; 4 - верхня губа; 5 — максили; 6 — мандибули; 7 — підглоточник; 8 — нижня губа; 9 — складені разом, що вводяться в ранку (верхня губа, мандибули, максили та підглоточник.) У розправленому вигляді У нормальному положенні під час акту смоктання Ротові органи самки комара

Слайд 12

Між внутрішньою поверхнею жолобка і трубкою розміщуються колючі стилети, які виникають із верхніх щелеп і пари нижніх щелеп та язика. Порожнина язика слугує для проведення слини. Такі ротові органи наявні у комарів, у клопів. Колючий ротовий апарат

Слайд 13

Колючий ротовий апарат Колючий ротовий апарат називають ще колючо-сисний, тому що комаха, для того щоб поживитися, повинна проколоти субстрат.

Слайд 14

Колюче-сисний апарат клопа утворений чотирма стилетами, заключеними в чохол – змінену нижню губу. Внутрішня пара стилетів – I пара нижніх щелеп – формує два жолобки для проведення слини в ранку і всмоктування рідкої їжі. Верхні щелепи, що утворюють зовнішню пару стилетів, почергово витягуються з чохла і заглиблю - ються в ранку. Потім одночасно витягаються нижні щелепи. Всі операції повторюються до тих пір, поки стилети не проникнуть на достатню глибину в тканини організму. Колюче-сисний ротовий апарат

Слайд 15

Колюче-сисний ротовий апарат

Слайд 16

Ротовий апарат лускокрилих представлений смоктальним хоботком, що складається із пари щільно притиснених одна до одної нижніх щелеп, кожна з яких утворює жолобок. Внутрішні поверхні жолобків формують трубку для засмоктування нектару. У спокійному стані хоботок скручений в спіраль та захований під головою. Смоктальний ротовий апарат

Слайд 17

Хоботок розкручується за рахунок нагнітання рідини в порожнині нижніх щелеп, з’єднаних з порожниною тіла. Всі інші частини ротового апарату атрофовані: верхня губа практично зникає, нижня являє собою невелику пластинку з трьохчлениковими щупиками. Верхніх щелеп у смоктальному апараті немає. Смоктальний ротовий апарат

Слайд 18

Смоктальний ротовий апарат

Слайд 19

Бігає по столу кімнатна муха, постійно висовуючи м’який язичок з подушечкою на кінці. Ним вона і злизує їжу. Головна частина лижучого ротового апарату мух – м’ясиста нижня губа, яка закінчується парою пластинчастих виростів. Ці вирости слугують для фільтрації напіврідкої їжі. В спокої вони складені, при повному розгортанні відкривають зуби, які використовуються для зішкрібання субстрату. Лижучий ротовий апарат

Слайд 20

Верхні щелепи мухи та перша пара нижніх щелеп атрофовані, але ще зберігаються нижньощелепні щупики. Верхня губа та язик лежать в заглибині нижньої щелепи і утворюють трубочку, по якій рухаються відфільтровані харчові частинки. Лижучий ротовий апарат

Слайд 21

1 — нижньощелепні щупики; 2 — нижня щелепа; 3 — верхня губа; 4 — підглоточник; 5 — нижня губа; 6—подборідок; 7 — кінцеві лопаті нижньої губи (нижньогубні щупики); 8 — проток слинної залози. Ротові органи мухи

Слайд 22

Гризучо-сисний ротовий апарат бджіл та джмелів характеризується подовженням нижніх щелеп, нижньої губи та утворення ними довгого гнучкого хоботка, який закінчується «язичком». Саме він і досягає до нектару, всмоктуючи його. У бджоли хоботки коротші, ніж у джмелів. Гризучо-сисний ротовий апарат

Слайд 23

Гризучо-сисний ротовий апарат Верхня губа та верхні щелепи у гризучо-сисному ротовому апараті практично не змінюються, щелепи використовуються для збору та розмелювання твердого квіткового пилку.

Слайд 24

Ротовий апарат бджоли відноситься до гризучо-сисного, а дехто вважає, що до гризучо-сисно- лижучого типу. До його складу входять верхня та нижня губа, парні верхні і нижні щелепи. Нижні щелепи разом із нижньою губою утворили витянутий хоботок, що схожий на трубочку, чим вона і засмоктує рідку їжу. Верхняя губа – це рухлива склеротизована пластинка, яка прикриває вхід в ротову порожнину. Вона вільно звисає з нижнього краю лицьового щитка. Під верхньою губою і ротовим отвором знаходиться м’який виступ - епіфаринкс. Ротові органи бджоли

Слайд 25

Верхні щелепи - мандибули, які називають жвалами, вкорочені, тверді, нерозчленовані хітинові утворення, звужені всередині, ввігнуті до внутрішньої сторони. Вони прикріплені по боках верхньої губи і подтримують хоботок у звернутому або розвернутому стані. Мандибули своєю основою приєднуються до голови таким чином, що можуть переміщатися в поперечному напрямку. До зовнішньої сторони мандибул прикріплений м’яз, скорочення якого відводить їх в сторону. Другий, більш міцний привідний м’яз прикріплений до внутрішньої сторони мандибули. Поперемінне скорочення цих м’язів зводить і розводить мандибули в сторони. Всередині мандибул розміщена верхньощелепна залоза, вивідний проток якої виходить назовні. Ротові органи бджоли

Слайд 26

Форма мандибул у особин бджолиної сім’ї різна. У робочої бджоли вони розвинуті найбільше. Жувальні краї їх заокруглені, на верхній стороні є розширення та заглиблення у вигляді ложки. Тут же розміщуються невеликі гребнеподібні валики. Верхніми щелепами робочі бджоли виконують різноманітні роботи: розгризають пиляки на тичинках квіток, відкусують шматочки перги в сотах, розминають віск при будівництві сот, збирають прополіс, видаляють кришечки з лунок сот із запечатаним медом… У матки мандибули більш ширші і на кінці мають гострий зубчик, яким вона надрізає кришечку перед виходом із маточника. Мандибули трутня недорозвинуті. Ротові органи бджоли

Слайд 27

Нижня губа бджоли влаштована досить складно. У ній збереглись всі типічні частини, але вони досить видозмінені. Розрізняють: - підпідборіддя (основа нижньої губи), що має форму невеликого трикутника; - підборіддя - другий подовжений, добре хітинізований членик. Вниз від підборіддя відходить витягнутий язичок, що закінчується злегка расширеною ложечкою. Нижні щелепи та нижня губа об’єднуються за допомогою зігнутої пластинки - вуздечки та хітинової мембрани. Ротові органи бджоли

Слайд 28

Щупики бджоли втратили функцію органів чуттів і входять в складову частину хоботка — органу прийому їжі. Під час прийому їжі щупики бджоли утворюють задню та частково бокові стінки великої трубки хоботка. Язичок бджоли складається із почергових кілець м’якої еластичної та щільної кутикули. Кільця кутикули несуть на собі волосинки, повернуті до кінчика язичка. Така будова надає язичку гнучкість, міцність та еластичність. Ротові органи бджоли

Слайд 29

При взятті корму бджола занурює хоботок в краплю наполовину. Всередині трубки язичок, під час всмоктування, здійснює швидкі рухи вперед та назад (под