X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
М'язова система

Завантажити презентацію

М'язова система

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Слайд 2

В організмі людини налічується близько 600 скелетних м‘язів. Загальна маса їх у чоловіків становить 40—50 % , у жінок — 30 %. М'язи кріпляться до кісток різних частин скелета. Виділяють м'язи голови та шиї, тулуба, м'язи верхніх і нижніх кінцівок.

Слайд 3

М'яз, як і всі інші органи, має складну будову. Його формують декілька тканин. Основа скелетного м'яза — посмугована м'язова тканина, а також пухка та щільна сполучні тканині, судини, нерви. Пухка сполучна тканина утворює м‘який скелет м'яза, з якого беруть початок м'язові волокна. Щільна тканина формує сухожилкові кінці м'яза. М'язове волокно самостійно іннервується, оточене сіткою кровоносних капілярів. Цей комплекс утворює структурно-функціональну одиницю скелетного м'яза — міон. М'яз має черевце — скупчення м'язової тканини та кінці — сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (або до шкіри). Сухожилки сформовані щільною волокнистою сполучною тканиною. Широкий сухожилок називається апоневрозом. Роботу м'язів полегшують допоміжні утвори: фасції, синовіальні сумки та піхви, м'язові блоки і сесамоподібні кістки. За розмірами м'язи поділяють на довгі, короткі та широкі, за формою — на веретеноподібні, квадратні, трикутні, колові, хрестоподібні тощо. За функцією виділяють такі м'язи: згиначі та розгиначі, відвідні і привідні, привертачі та відвертачі, замикачі і розширювачі тощо. Під час руху тіла м'язи можуть скорочуватися в одному напрямку (синергісти) або в протилежних напрямках (антагоністи).

Слайд 4

М'язи голови До м'язів голови відносять мімічні та жувальні. Мімічні м'язи розташовані на обличчі, у людини вони особливо розвинені. Одна точка їх фіксації — кістки обличчя, а інша — шкіра або слизова оболонка. Під час скорочення вони змінюють положення та глибину складок шкіри і надають обличчю того чи іншого виразу (міняють міміку). Надчерепний м'яз складається з двох м'язів: потилично-лобового та скронево-тім'яного, між якими розташо ваний широкий і тонкий апоневротичний (сухожилковий) шо лом, або надчерепний апоневроз. Функція: зміщує шкіру склепіння черепа, піднімає брови та розширює щілину повік. М'яз гордіїв починається від кісток спинки носа і вплітається в шкіру надперенісся (глабели). Функція: утворює поперечні складки біля кореня носа. Коловий м'яз ока розташований навко ло щілини повік, під шкірою верхньої і нижньої повік, а також біля сльозового мішка. Функція: змикає повіки, розширює сльозовий мішок, тягне брови донизу. Коловий м'яз рота пронизує товщу губ. Цей м'яз відіграє роль затискача (сфінктера). Функція: закриває ротову щілину, в результаті губи витягу ються і притискаються до зубів. Щічний м'яз утворює бічну стінку ротової по рожнини. Починається від верхньої і нижньої щелеп і впліта ється в коловий м'яз рота. Функція: притискає губи до зубів, розтягує ротову щілину, під час однобічного скорочення відтягує кут рота. М'яз — підіймач верхньої губи починається від верхньої щелепи і закінчується в товщі шкіри верхньої губи. Функція: піднімає верхню губу. М'яз — опускач нижньоїгуби — бере початок від краю нижньої щелепи і прикріплюється до шкіри нижньої губи. Функція: опускає нижню губу. М'яз сміху. Йде від фасції привушної слинної залози і до кута рота. Функція: відтягує кут рота.

Слайд 5

Усі вони кріпляться до нижньої щелепи і беруть участь в акті жування. Жувальний м'яз іде від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги до кута нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу, тягне її допереду. Скроневий м'яз починається широко від луски скроневої кістки і кріпиться до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу і тягне її дозаду. Присередній і бічний крилоподібні м'язи починаються від клиноподібної кістки і кріпляться до нижньої щелепи. Функція: м'язи рухають нижню щелепу, піднімають її, висувають допереду.

Слайд 6

М'язи шиї усі парні. Виділяють поверхневі м'язи, м'язи під'язикової кістки та глибокі м'язи шиї. До поверхневих м'язів належать підшкірний м'яз та груднинно-ключично-соскоподібний. Підшкірний м'яз (№5)розміщується під шкірою у вигляді тонкої м'язової пластинки, що тягнеться від грудної фасції до жувальної. Функція: натягує шкіру шиї і відтягує кут рота донизу. Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз (№6) починається від груднини, ключиці і кріпиться до соскоподібного відростка скроневої кістки. Функція: при двобічному скороченні м'яз відводить голову дозаду, а при однобічному — у бік м'яза, що скорочується.

Слайд 7

Середня група м'язів — це м'язи, що кріпляться до під'язикової кістки. Виділяють надпід'язиковійпідпід 'язикові м'язи. До надпід'язикових м'язів відносять: двочеревцевий (2а,2б), шило-під'язиковий(1), щелепно-під'язиковий(3), підборідно-під'язиковий(3а) м'язи. Серед підпід'язикових виділяють груднинно-під'язиковий(7), лопатково-під'язиковий(6а,6б), груднинно-щитоподібний(5а), щито-під'язиковий м'язи(5). 3а 5а

Слайд 8

Глибокі м'язи шиї безпосередньо прилягають до хребтового стовпа. До них належать драбинчасті та довгі м'язи голови та шиї. Передній, середній та задній драбинчасті м'язи починаються від поперечних відростків шийних хребців і прикріплюються: передній і середній(5,6) — до І ребра, задній(8) — до II ребра. Функція: піднімають І та II ребра, нахиляють шийний відділ хребтового стовпа допереду. Довгий м'яз голови та шиї (7)лежить на передній поверхні всіх шийних та грудних хребців. Функція: нахиляє шийний відділ хребтового стовпа допереду та у свій бік.

Слайд 9

До м'язів тулуба належать м'язи грудної клітки, спини й живота. М'язи грудної клітки М'язи грудної клітки, що кріпляться до верхніх кінцівок Великий грудний м'яз (9)розміщується на передньоверхній ділянці грудної стінки. Починається від ключиці, груднини та хрящів II—IV ребер і кріпиться до гребня великого горбка плечової кістки. Функція: приводить плечову кістку і повертає її досередини. Малий грудний м'яз починається від ІІ—V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки. функція: опускає плечовий пояс, бере участь в акті вдиху. Підключичний м'яз розташований між І ребром і ключицею. Функція: відтягує ключицю донизу. Передній зубчастий м'яз(6) бере початок своїми зубцями від VIII—IX ребер і кріпиться до присереднього краю лопатки. Функція: повертає нижній кут лопатки допереду, піднімає ребра та розширює грудну порожнину.

Слайд 10

Власні м'язи грудної клітки Зовнішні міжреброві м'язи(9) йдуть від нижнього краю вищерозміщеного до верхнього краю нижчерозміщеного ребра. Вони заповнюють міжреброві проміжки від хребтового стовпа до початку ребрових хрящів. Функція: піднімають ребраі сприяють реалізації акту вдиху. Внутрішні міжреберові м'язи(8) йдуть від верхнього краю нижчерозміщеного ребра до нижнього краю вищерозміщеного ребра. Вони заповнюють міжреберові проміжки від кутів ребра до груднини. Функція: опускають ребра, чим сприяють реалізації акту видиху.

Слайд 11

Діафрагма — плоска м'язово-сухожильна пластинка. М'язова частина за місцем розташування складається з поперекового, ребрового і груднинного відділів. Волокна всіх м'язових частин діафрагми спрямовані віялоподібно до центру, утворюють сухожилковий центр(6), у якому й закінчуються. Сухожилковий центр за формою нагадує трилисник. Діафрагма має отвори: аортальний(2), стравохідний(4) та отвір нижньої порожнистої вени(5). У нормі діафрагма опукла догори, але опуклість її неоднакова. Середня частина сухожилкового центру розміщена нижче від рівня бічних частин, які опукліші і тому дістали назву куполів діафрагми. Функція: діафрагма — основний дихальний м'яз; скорочуючись, вона опускається донизу, тим самим збільшуючи об'єм грудної порожнини і сприяючи акту вдиху.

Слайд 12

Виділяють дві групи спинних м'язів: поверхневі та глибокі . Поверхневі — це м'язи, що у процесі ембріогенезу перемістилися на спину з верхньої кінцівки. Глибокі — м'язи, які сформувалися зі спинних частин зародка і прикріплюються до кісток хребтового стовпа та грудної клітки.

Слайд 13

Трапецієподібний м'яз(3) має форму плоского трикутника. Починається короткими сухожильними пучками від верхньої каркової лінії, зовнішньої потиличної горбистості й остистих відростків усіх грудних хребців і прикріплюється до лопаткової ості та до надплечового кінця ключиці. Функція: верхня частина піднімає лопатку, нижня — опускає її до хребтового стовпа. Найширший м'яз спини (11)— плоский, широкий, трикутної форми. Починається від остистих відростків п'яти-шести нижніх грудних та всіх поперекових хребців, клубового гребеня і кріпиться до гребня малого горбка плечової кістки. Функція: приводить плече до тулуба, обертає його досередини. М'яз — підіймач лопатки(5) розташовується під трапецієподібним м'язом, починаючись від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців і прикріплюючись до верхнього кута лопатки. Функція: піднімає лопатку. Великий і малий ромбоподібні м'язи(6,7) розташовуються під трапецієподібним м'язом, починаючись від остистих відростків чотирьох верхніх та двох нижніх шийних хребців і прикріплюючись до присереднього краю лопатки. Функція: приводять лопатку до хребтового стовпа і піднімають її. Задній верхній зубчастий м'яз (11)починається від остистих відростків двох нижніх шийних та двох верхніх грудних хребців і прикріплюється чотирма зубцями до II—V ребер. Задній нижній зубчастий м'яз(13) починається від остистих відростків двох нижніх грудних та двох верхніх поперекових хребців і прикріплюється чотирма зубцями до чотирьох нижніх ребер. Функція: опускає нижні ребра, бере участь в акті дихання.

Слайд 14

Лежать по боках хребтового стовпа у заглибленні, утвореному остистими і поперечними відростками хребців та кутами ребер. М'яз — випрямляч хребта (9,13,15)— найбільший м'яз спини, що розміщується вздовж усього хребтового стовпа. Починається від клубового гребеня та остистих відростків поперекових хребців, грудо-поперекової фасції і прикріплюється до остистих відростків грудних, шийних хребців, потиличної кістки. Залежно від точки прикріплення м'язових пучків виділяють три частини: остьовий м'яз, клубово-поперековий м'яз, найдовший м'яз. Функція: розгинає хребет; при одностобічному скороченні нахиляє тулуб у відповідний бік. Поперечно-остьовий м'яз (8,10)йде окремими пучками від поперечних відростків до остистих уздовж усього хребтового стовпа. Оскільки м'язові пучки різної довжини, розрізняють три частини м'яза: півостьовий м'яз, багатороздільні м'язи, м'язи-обертачі. Функція: розгинає хребтовий стовп; при однобічному скороченні обертає тулуб у бік. Ремінні м'язи голови та шиї (6) починаються від остистих відростків п'яти нижніх шийних та шести верхніх грудних хребців і прикріплюється до потиличної кістки та соскоподібного відростка скроневої кістки. Функція: розгинає шийний відділ хребтового стовпа; однобічне скорочення обертає голову в той самий бік і піднімає обличчя догори.

Слайд 15

Виконують подвійну функцію: реалізують рухи тіла, при своєму скороченні виконують роль черевного преса, тобто змінюють об'єм черевної порожнини та внутрішньочеревний тиск, беруть участь в актах дихання, спорожнення сечового міхура, дефекації, пологів. М'язи живота утворюють передньо-бічну стінку черевної порожнини, заповнюючії проміжок між грудною кліткою і тазом, а їхні волокна йдуть у косому, поперечному та поздовжньому напрямках.

Слайд 16

Прямий м'яз живота (5) починається від хрящів V—VII ребер та мечоподібного відростка і кріпиться до лобкової кістки. Хід м'язових волокон перекривають три—чотири поперечно розміщені сухожилкові переділки. Зовнішній косий м'яз живота(6) починається зубцями від восьми нижніх ребер і прикріплюється до гребня клубової кістки. Пучки апоневрозу цього м'яза загинаються донизу і дозаду, утворюючи пахвинну зв'язку. Внутрішній косий м'яз живота (4) розташований під зовнішнім косим м'язом живота, починається від пахвинної зв'язки, клубового гребеня та грудо-поперекової фасції, прикріплюється до X—XII ребер та переходить в апоневроз білої лінії живота. Поперечний м'яз живота (2) лежить під внутрішнім косим м'язом живота, йде від шести нижніх ребер, грудо-поперекової фасції, клубового гребеня, пахвинної зв'язки. М'язові волокна переходять в апоневроз і з'єднуються по середній лінії з апоневрозом протилежного боку. Квадратний м'яз попереку (13)починається від клубового гребня та поперечних відростків поперекових хребців і прикріплюється до XII ребра та тіла XII грудного хребця. 13

Слайд 17

Пахвинний канал — щілина в передньо-нижній частині передньої стінки живота, через яку проходить у чоловіків сім'яний канатик, а в жінок — кругла зв'язка матки. У каналі розрізняють чотири стінки: передню — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, задню — поперечну фасцію, нижню — жолоб пахвинної зв'язки, верхню — нижній край внутрішнього косого та поперечного м'язів живота. Канал має два отвори: поверхневе та глибоке пахвинні кільця. Біла лінія живота з'єднує мечоподібний відросток з лобковим симфізом. Вона складається з переплетених сухожилків апоневрозів зовнішнього косого, внутрішнього косого і поперечного м'язів живота правого та лівого боків. Приблизно посередині білої лінії розташоване пупкове кільце, через яке у внутрішньоутробний період пролягають судини плода. Особливістю білої лінії є те, що в деяких місцях між сухожилко-вими пучками розташовані невеликі отвори, заповнені жировою тканиною. Ці отвори, а також пупкове кільце, можуть бути місцем утворення пупкової грижі та гриж білої лінії.