X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
КАРАНТИННІ ВИДИ

Завантажити презентацію

КАРАНТИННІ ВИДИ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

КАРАНТИННІ ВИДИ БАКТЕРІОЛОГІЧНИХ, ВІРУСОЛОГІЧНИХ ТА МІКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.

Слайд 2

Опік плодових дерев Збудник: Erwinia amylovora (Burill)

Слайд 3

Рослини – господарі. Найбільше уражуються представники родини Розоцвітих: глід, айва, кизил, груша, яблуня, піраканта, горобина, хеномелес (айва японська), мушмула

Слайд 4

Географічне розповсюдження. Європа: Австрія, Румунія, Україна, Чехія, Угорщина, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Словаччина, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Югославія; Азія: Вірменія, Японія, Йорданія, Туреччина, Китай, Ізраїль, Ліван, Корея, Саудівська Аравія, В’єтнам, Індія; Африка: Єгипет; Північна Америка: Бермуди, Канада, Мексика, США; Центральна Америка і Кариби: Гватемала, Гаїті; Південна Америка: Колумбія; Океанія: Нова Зеландія.

Слайд 5

Шкодочинність Шкодочинність збудника значна внаслідок швидкого поширення хвороби. В садах може уражуватись від 20 до 50% насаджень, з яких 10-20% гинуть. В деяких садах опіком уражується до 90% плодових дерев. На уразливих господарях інфекція розповсюджується по дереву настільки швидко, що навіть при сильному і негайному обрізуванні їх не можна врятувати. Рослини швидко гинуть вже після першого візуального прояву хвороби. Біологія. Збудник зимує виключно в інфікованій рослині – господарі. Виразки, що перезимували, є найважливішим джерелом ураження квітів навесні. Бактерії проникають у рослини через квітки, рани, тріщини, продихи. З розвитком хвороби бактерії поширюються по корі, гілках і стовбуру, уражуючи все дерево, що призводить до його загибелі.

Слайд 6

Виявлення й ідентифікація. Найтиповішими ознаками ураження є: --В’янення і загибель суцвіть. Квітки набувають бурого або темно-коричневого аж до чорного забарвлення і залишаються на дереві. Бруньки не розкриваються, стають чорними, засихають, але не опадають. --В’янення і загибель гілок і пагонів. Уражені молоді пагони і гілки ніби наповнені рідиною, що через деякий час починає сочитися краплями і стікати по корі у вигляді ексудату. Молоді пагони і гілки в’януть, стають коричневими. Типовим є гачкоподібне згинання кінчиків пагонів. --Листки чорніють, скручуються, відмирають, але не опадають. Бактерії інфікують листки через продихи або частіше через ранки, завдані комахами, градом тощо. Уражена ділянка всихає, але інфекція продовжує поширюватися через вторинні артерії у середині жилки листка і черешок.

Слайд 7

--Уражені молоді плоди стають коричневими або чорними, засихають і залишаються висіти на плодоніжках. На стиглих плодах ураження опіком проявляється у вигляді невеликих некротичних плям майже чорного кольору. --Гілки й опіковий стовбур: розвиток хвороби починається з верхівки пагона і поступово поширюється до основи через паренхіму кори. На уражених ділянках кори з’являються темно – зелені, часто водянисті плями з нечіткою межею між ураженою і здоровою тканиною. Епідерміс уражених місць відшаровується, утворюючи пухирі. Кора розтріскується, тріщини різноманітних конфігурацій ніби обмежують уражені ділянки. Межа між хворими і здоровими ділянками стає чіткою. На корі хвороба утворює клиноподібні виразки, що можуть спричиняти загибель цілого дерева внаслідок оперізування. Часто при теплій вологій погоді з уражених тканин виділяються краплі молочно – білого ексудату.

Слайд 8

Методи обстеження і діагностика. Для виявлення хвороби необхідне обстеження садів і дикорослих рослин від початку їх цвітіння до закінчення літа. Особливо важливе значення мають обстеження розсадників, де вирощують посадковий і прищепний матеріал, до початку реалізації із них продукції. Обстеження проводять у три строки: 1-ранньовесняне (у період розпускання бруньок і цвітіння), 2-літній (період інтенсивного росту дерев), 3-осінній (період посиленого сокоруху). У весняно – літній період проводять суцільне обстеження, а в осінній – вибірково – кожне 10 дерево. Норма на одного обстежувача на день: у господарствах – 3, присадибних ділянок – 20 га.

Слайд 9

Слайд 10

Способи перенесення і розповсюдження інфекції На великі відстані бактеріальний опік може бути перенесений насамперед з рослинами – господарями, що містять приховану інфекцію, садивним матеріалом і прищепами. Збудник може розповсюджуватися комахами (попелиці, клопи – сліпняки, цикадки та медяниці грушеві), птахами, з дощем і повітряними масами.

Слайд 11

Фітосанітарні заходи. Єдиним надійним методом запобігання або вповільнення швидкості розповсюдження бактеріального опіку плодових у незаражених районах є накладання суворих фітосанітарних заходів на важливі рослини – господарі і дотримання суворого контролю за садами та розсадниками. Забороняється завезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання. Обов’язковий карантинний догляд та лабораторна експертиза завезеного садивного матеріалу з його розміщенням в інтродукційно – карантинному розсаднику. Для вчасного виявлення хвороби – обстеження насаджень у період цвітіння та достигання плодів. При виявленні опіку плодових – особливий карантинний режим, негайне викорчовування і спалювання багаторічних насаджень. Після викорчовування дезинфекція технічних засобів наявними засобами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Для профілактики – обприскування насаджень мідьумісними препаратами з додаванням стрептоміциную

Слайд 12

Віспа (шарка слив) Plum pox potyvirus. Систематичне положення: Virus: Potyviridae: Potyvirus.

Слайд 13

Рослини - господарі. Основними господарями є види роду Prunus, що утворюють плоди, зокрема, абрикос, персик, слива, алича, диких видах, а також понад 60 видах трав’янистих рослин.

Слайд 14

Географічне розповсюдження. Європа: виявлено в Росії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Німеччині, Греції, Угорщині, Люксембурзі, Румунії, Югославії, Албанії. Австрії, на Кіпрі, Польщі, Бельгії, Данії, Італії, Португалії, Іспанії, Великобританії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Молдові, Україні (області: Закарпатська, Івано–Франківська, Львівська, Чернівецька, Одеська, Тернопільська, АР Крим, м. Севастополь); Азія: Сирія, Туреччина, Азербайджан, Кіпр, Індія; Африка: Єгипет;

Слайд 15

Шкодочинність. Шкодочинність виражається в ослабленні і нерідко загибелі дерев, втраті товарної якості плодів (здрібненні, гіркі або позбавленні смаку), їх достроковому обсипанні і зниженню врожайності від 25% до повної втрати.

Слайд 16

Біологія. Вірус уражує всю крону дерева. Зовнішні ознаки хвороби проявляються на 9-11-й місяць з моменту зараження. Такі дерева є джерелом інокулюму. Вірус переноситься з них за щеплення, або переносниками – попелицями таких видів, як люцернова, бобова або бурякова, геліхризова, сливова запилена, зелена персикова, оранжерейна або тютюнова, хмельова. Імаго роблять пробні проколи або живляться. Влітку попелиці здатні мігрувати на різноманітні види трав'янистих рослин, що ростуть в садах, і повертаються на плодові дерева для відкладання зимуючих яєць. Інкубаційний період хвороби може тривати до 1 року. Інтенсивність проявлення захворювання підсилюється при похмурій і теплій погоді (18-20 °С). При більш високій температурі повітря (25-28 °С) симптоми хвороби маскуються, або зовсім не проявляються.

Слайд 17

Виявлення й ідентифікація. Ознаки шарки спостерігають на листках і плодах. Навесні на листках у вигляді хлоротичних плям, смуг, кілець, завширшки від 2-3 до 10-15 мм, у персика – посвітління жилок і навіть деформація листків. Уражені плоди мають хлоротичні плями і кільця від темно – зеленого до фіолетового кольору. Розвиток плодів у цих місцях зупиняється, утворюються ум’ятини дугоподібної і округлої форми, що нагадують віспу. В цих місцях прямо до кісточки тканина має колір іржі зі слизистою консистенцією, частково відмирає і заповнюється камеддю. Зовнішні ознаки на листках абрикоса проявляються у вигляді жовтого візерунка у формі кілець, жовтих смуг уздовж жилок. На плодах в період дозрівання з’являються світло – жовті плями з облямівкою із широких світлих кілець. Хворі сливи та абрикоси деформується і спричинюють внутрішнє побуріння м’якуша. Їх кісточки мають бліді кільця і плями.

Слайд 18

Слайд 19

Методи обстеження і діагностика. Найчіткіші ознаки захворювання можна спостерігати через 3-4 тижні після цвітіння. Обстеження проводять: через 21-28 днів після цвітіння та в період дозрівання плодів за двома діагоналями із чотирьох боків кожного кварталу. У розсаднику обстежують усі дерева. На великих площах – не менше 20% дерев; на ділянках , менше 3 га – 25-50% дерев; на присадибних ділянках – 100%. Карантинні заходи включають попереджувальні, обстежу вальні і ліквідаційні. Попереджувальні направлені на недопущення завезення інфекції із країн – вогнищ поширення хвороби (площа насаджень на якій виявлено хоча б одне дерево уражене хворобою).

Слайд 20

Карантинні заходи включають попереджувальні, обстежу вальні і ліквідаційні. Попереджувальні направлені на недопущення завезення інфекції із країн – вогнищ поширення хвороби (площа насаджень на якій виявлено хоча б одне дерево уражене хворобою). Карантинні обмеження по шарці слив поширюється на посадковий та прищепний матеріал урадуваних кісточкових культур. Забороняється: --Вивіз посадкового та прищепного матеріалу уражених культур за межі заражених господарств, а також із районів та областей , які знаходяться у зоні обмеженого поширення шарки слив. Заражений посадковий матеріал, вивезений з порушенням цих правил, затримують і знищують

Слайд 21

Обстежувальні заходи направлені несвоєчасне виявлення інфекції у посадковому та прищепному матеріалі і насадженнях кісточкових шляхом карантинного огляду /експертизи/ і карантинних обстежень. Карантинному огляду /експертизі/ підлягають усі партії імпортованого посадкового та прищепного матеріалу, а також рослинні матеріали усіх господарств, підприємств і організацій. Карантинному огляду підлягають: --усі насадження кісточкових імпортованим посадковим та прищепним матеріалом; -- усі насадження кісточкових в зонах обмеженого поширення хвороби; -- усі насадження кісточкових у плодових розсадниках на всій території України. Ліквідаційні заходи передбачають зпалювання уражених рослин на місці без винесення з поля, закладка нових насаджень стійкими до хвороби сортами та проведення обприскувань проти сисних комах.

Слайд 22

Plum pox potyvirus.

Слайд 23

Puccinia horiana P. Hennings. Біла іржа хризантем рід Хризантем (Chrysanthemum).

Слайд 24

Географічне розповсюдження Європа: Франція, Австрія, Бельгія, Німеччина, Угорщина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Фінляндія, Люксембург, Україна (Львівська, Закарпатська області).

Слайд 25

Зовнішні ознаки: На листках. Білою іржею пошкоджуються в основному листки, зрідка стебла. Захворювання проявляється у вигляді невеликих блідо – жовтих плям зверху та зісподу листків. З часом пляма збільшується і стає яскраво – жовтою, а її центр коричневим. Зісподу листка на цих плямах розвиваються пустули. Спочатку вони світло – жовті або рожеві, згодом біліють, стають випуклими. Сильно уражені листки, як правило, передчасно відмирають і рослина виглядає обпеченою. Часто уражені листки закручуються донизу, внаслідок чого габітус рослин змінюється.

Слайд 26