Презентація на тему:
Біоритми

Біоритми людини.Сон. Фізіологічні механізми та фази сну.

Біоритмічність Одна з основних властивостей усіх живих істот. Вона є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечує здатність організмів до підтримання сталості внутрішнього середовища і пристосування до змін довкілля. Протягом сотень мільйонів років еволюції тривав процес пристосування до них, вироблялися ритмічні процеси життєдіяльності.

Що таке біологічні ритми? 1729 року французький астроном де Меран, спостерігаючи за рослинами, відкрив явище біологічної ритмічності Біоритми - це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя - молекулярному, клітинному, тканинному, органному, організмовому, популяційному і біосферному.

Вивчення біоритмічних процесів сприяло створенню нової наукової дисципліни - хронобіології яка вивчає процеси життєдіяльності й поведінку організмів, а також їхній взаємозв'язок із впливами довкілля.

Розрізняють зовнішні та внутрішні біоритми. До внутрішніх біоритмів: ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення. Зовнішні біоритми пов'язані з: розташуванням Землі в космічному просторі, її обертанням навколо своєї осі (добовий) та навколо Сонця (річний), із зміною інтенсивності сонячної активності (сонячні), із обетанням місяця навколо Землі (місячні)

Біоритми мають різну періодичність: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років. Високочастотні – період не перевищує 30 хв. Ритми, з якими пов’язана життєдіяльність організму. Середньочастотні – це добові ритми. Ритм “сон-активність”. Низькочастотні – тижневі, місячні, сезонні, річні. Ритм ендокринних змін, статеві цикли.

Найбільше вивчені добові біоритми вони виникли, як наслідок адаптивних змін, в процесі еволюції. «Метрономом» цього біоритму є гіпоталамус - відділ головного мозку, який регулює життєво важливі процеси. Коливання рівнів процесів життєдіяльності: максимальна активність і працездатність уранці (8 – 12 год.), мінімальні - у середині дня (12 - 16 год.); другий максимум - увечері (16 -22 год.), а найвираженіша мінімальна активність -уночі й на початку ранку (22 - 8 год.).

Найважливіший добовий ритм людини - це чергування сну і неспання. «Жайворонки» - це ті, хто рано прокидаються і рано лягають спати. «Жайворонки» - бадьорі, життєрадісні, енергійні в першій половині дня. «Сови», навпаки, спати лягають пізно і просинаються теж пізніше. «сови» - енергійні у другій половині дня. Людей в залежності від особливостей добового ритму розподіляють на «жайворонків» та «сов»

Протягом доби більшість фізіологічних процесів періодично коливається Температура тіла людини: у денні години вона підвищена (мах на 18 год.), а вночі знижується (її міn між 1 та 5 год.) Артеріальний тиску: вдень він підвищується, вночі - знижується. Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі. Це пов'язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму.

Добові біоритми контролюються «біологічним годинником» це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. Він ґрунтується на строго періодичних фізико-хімічних процесах, які відбуваються в організмі. Завдяки «біологічному годинникові» організми орієнтуються щодо періоду доби, зміни пори року тощо.

Тестування на визначення, індивідуального добового ритму 1. Чи важко вам вставати вранці? а) так – 3б. в) рідко – 1б. б) іноді – 2б. г) дуже рідко – 0б. 2. В який час ви лягаєте спати? а) після 1 год. ночі – 3б. в) з 2200 год.-2300год. – 1б. б) з 2330год.-1год. – 2б. г) до 2200 год.-0б.

3. Який сніданок маєте ви на протязі першої години після пробудження? а) багатий і різноманітний – 3б. в) бутерброд – 1б. б) некалорійний – 2б. г) чашка чаю чи кави – 0б. 4. Пригадайте неприємності, які трапились на роботі (школі) і вдома? а) в першу половину дня – 1б. б) в другу половину дня – 0б. 5. Від чого ви могли б легко відмовитись? а) від ранкового чаю чи кави – 2б. б) від вечірнього чаю – 0б.

6. Як легко під час канікул чи відпустки ви порушите свою звичку, пов’язану з прийняттям їжі? а) дуже легко – 0б. в) важко – 2б. б) легко – 1б. г) залишається все без змін – 3б. 7. Вранці вас чекають важливі справи. Наскільки раніше звичного ви ляжете спати? а) більше, ніж на 2 год. – 3б. в) менше, ніж на 1 год. – 1б. б) на 1-2 год. – 2б. г) як завжди – 0б. Висновки: 0-7 балів – «жайворонок»; від 8 до13 балів – «аритмик»; від 14 до 20 балів – «сова».

Сон — це природний фізіологічний процес, який характеризується мінімальним рівнем активної свідомості та зниженою реакцією на навколишній світ. Найбільш істотними проявами сну є: зниження активності нервової системи, зокрема кори великого мозку, «вимкнення» свідомості, зниження м'язового тонусу та усіх видів чутливості.

Теорії сну Активні теорії сну – сон є активним процесом і настає в результаті збудження певних структур ("центрів сну"), що викликає загальне зниження активності організму. Вальтер Рудольф Гесс у 1940 х рр. виявив центр сну. Пасивні теорії сну - настання сну відбувається пасивно в результаті припинення дії певних чинників, що необхідні для підтримки стану бадьорості

Хімічна теорія сну Згідно з цією теорією людина засинає внаслідок того, що під час стану бадьорості в клітинах тіла накопичуються продукти – чинники сну. Деякі дослідники припустили, що під час стану бадьорості в організмі синтезується особлива отруйна речовина - гіпнотоксин, руйнування якого відбувається під час сну.

Гальмівна теорія сну Її автором є І.П. Павлов. Згідно з його поглядами причиною сну є поширення внутрішнього гальмування по корі великих півкуль і відділах мозку, що знаходяться нижче. Цей процес забезпечує "відпочинок" головного мозку і лежить в основі відновлення його працездатності для подальшої після сну життєдіяльності.

Сучасні теорії сну Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й окремих його стадій можна звести до трьох основних типів: 1) енергетичних, 2) інформаційних, 3) психодинамічних. Відповідно до "енергетичних" теорій під час сну відбувається відновлення енергії, витраченої під час бадьорості.

Згідно із інформаційними теоріями сон настає в результаті зменшення сенсорного потоку до ретикулярної формації, що призводить до включення гальмівних структур. Згідно із ще однією точкою зору (психодинамічна теорія сну) відпочинку потребують не клітини, тканини й органи, а психічні функції(сприйняття, мислення, пам'ять). Сучасні теорії сну

Фізіологічні механізми сну Існує ціла функціональна система (ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус), яка забезпечує взаємодію процесів сну й активності. Сигнали, які надходять із периферичних частин аналізаторів через ці структури в кору півкуль головного мозку, активізують її й підтримують стан активності. Зменшення інтенсивності цих сигналів, що настає періодично в певний час доби, спричиняє сон.

Фізіологічні зміни під час сну

Мозкова активність під час сну Відновлюються та синтезуються білки, жири, нейромедіатори. Нова інформація, що надійшла до мозку протягом дня зіставляється, аналізується, переробляється та зберігається. Інформація закріплюється та зберігається в механізмах довготривалої пам’яті. Такий висновок можна зробити на підставі біопотенціалів мозку, які відображають його біоелектричну активність.

Фази сну Повільний, або ортодоксальний сон – глибокий без сновидінь сон, становить 75-80% усієї його тривалістю. Швидкий, або парадоксальний сон – 20-25% усього сну. Людина починає бачити сни. Повільна і швидка фази сну змінюють одна одну декілька разів з проміжками у 80-120 хв., за ніч спостерігається 4-6 таких циклів.

Фази сну людини протягом ночі Фазу повільного сну поділяють на 4 стадії: - дрімання; - поверхневий сон; - початок глибокого сну; - глибокий сон.

Порівняння фаз сну за особливостями перебігу основних фізіологічних процесів Повільний сон: Уповільнення серцевої діяльності Інтенсивності обміну речовин та газообміну; Зменшення t тіла; Розслаблення скелетних м’язів; Майже зникають усі види чутливості; Зниження електричної активності кори (високочастотні змінюються на низькочастотні). Швидкий сон: Трохи підсилюється серцева діяльність і дихання; Підвищується обмін речовин та t тіла; Менш розслабленими стають скелетні м’язи; Дещо підвищується чутливість; Підвищується електрична активність кори (низькочастотні змінюють високочастотними); Очні яблука швидко рухаються у різних напрямках.

Біоелектричні коливання мозку під час бадьорості та різних стадіях сну