Презентація на тему:
Сторінки з життя Тараса Григоровича Шевченка

Сторінки з життя Тараса Григоровича Шевченка Презентацію підготувала вчитель Броварського навчально-виховного комплексу Романовська Ганна Володимирівна

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається? - Так, синочку, правда! - А чому так багато зірок на небі? - Вони запалюються, коли людина народжується і світять, поки людина не помре. - А чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? - Бо коли людина зла, заздрісна то зірка ледь сяє. А коли добра, любить людей, тоді вона яскрава і світло те далеко видно. - Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя зірочка світила найясніше. - Старайся, мій хлопчику....

Тарас Григорович Шевченко 1814 – 1861

Народився майбутній поет у селі Моринцях Звенигородського повіту (нині Черкаська область) у сім`ї селянина-кріпака. Через 2 роки родина переїхала до села Кирилівка.

Ріс Тарас розумною допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

У 9 років малий Тарас залишився без матері. Життя в сім`ї стало нестерпним, коли батько одружився з удовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В 11 років став Тарас круглим сиротою. Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

Змалку в обдарованій від природи дитині прокинувся талант художника. Це було не звичайне захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, на дверях, на папері.

Прагнення навчитися малювати водило хлопчика від села до села у пошуках вчителя. Був він за “школяра-попихача”, слугою пана Енгельгарда, який зробив його козачком. Пан захотів мати власного художника і віддав свого “козачка” на 4 роки навчання до живописця В.Ширяєва. Саме тоді Тарас почав складати свої перші поезії. Поступово Тарас знайомиться з талановитими художниками – І.Сошенком, К.Брюлловим, В Жуковським та ін. Друзі вирішили визволити його з кріпацтва. Для цього вони розіграли в лоторею портрет В.Жуковського, написаним К.Брюлловим, і за 2500 крб. викупили Тараса у поміщика. Пізніше Тарас Григорович закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, де здобув вищу освіту.

Рано залишившись сиротою, Тарас Григорович на все життя зберіг любов до дітей. Своє сердечне ставлення до дітей висловив у багатьох поетичних творах: “ Садок вишневий коло хати”, “Тече вода з-під явора”, “Зоре моя вечірняя”, “Мені тринадцятий минало”...

У 1840 році побачила світ книжка поезій Тараса шевченка “Кобзар”, за яку прозвали поета в народі Кобзарем.

У квітні 1847 року за участь у таємній політичній організації – Кирило-Мефодіївському товаристві – Т.Шевченка було заарештовано і заслано рядовим солдатом із забороною писати та малювати. Понад 10 років поет томився у неволі. У неймовірно тяжких умовах, крадькома він писав поезії, що увійшли до “захалявних книжечок”, створив понад 400 малюнків, виконаних олівцем та акварельними фарбами.

Одним з найкращих дарунків для дітей була остання книга Тараса Григоровича “Букварь южнорусский” (1861) – для початкового навчання. “Буквар” було видано тиражем 10000 примірників, ціною 3 копійки, обсяг підручника – 24 сторінки. Зібрані кошти передавались на користь недільних шкіл.

Рукописна велика азбука Рукописна мала азбука

Народні пословиці Брехне ю уве сь світ про йдеш — та наза д не ве рнешся. Кому , кому , а ку цому бу де! Заста в дурно го Бо гу моли ться, то він і лоб проб’є . З брехні не мруть — Та ві ри більш не ймуть.

Услід за “Букварем” письменник мріяв написати ряд підручників для початкової школи, однак передчасна смерть не дала йому здійснити свої задуми. Помер поет у своїй кімнаті-майстерні в Академії мистецтв 10 березня 1861 року. Похований він був спочатку на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі. У травні того ж року прах Шевченка перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі біля міста Канева.

Пам `ятник Т.Г.Шевченку в м.Бровари Пам`ятний знак на відзначення 150 річниці перепоховання Т.Г.Шевченка в м.Бровари