Презентація на тему:
Кишковопорожнинні

Кишковопорожнинні Роботу виконала учениця 10-Ф класу Спеціалізованої школи №28 Коваленко Вероніка

Кишковопорожни нні - група тварин невизначеного таксономічного рангу, до якої належать типи Кнідарії та Реброплави, які мають найпростішу тканинну організацію тіла.

Кишковопорожнинні - багатоклітинні тварини, тіло яких має променеву симетрію, та складається з двох шарів клітин - зовнішнього та внутрішнього, між якими міститься драглиста опорна пластинка – мезоглея. Ротовий отвір веде в кишкову порожнину, що являє собою мішок або систему каналів (у медуз), анального отвору немає.  Будова та функціонування кишковопорожнинних

Тип Кишковопорожнинні ділиться на три класи: Гідроїдні, Сцифоїдні та Коралові поліпи. 

Кишковопорожнинні живуть у морях та океанах, рідше в прісних водоймах; є як прикріплені та малорухомі форми, так і ті, що активно плавають (в багатьох відбувається чергування прикріпленої та рухомої стадій життєвого циклу). 

Розміри тіла від 1 мм (деякі поліпи) до 30 м (ціанея арктична). Всього нараховується близько 9 тис. видів кишковопорожнинних.

Зовнішній шар клітин - ектодерма. Під мікроскопом в ектодермі видно кілька типів клітин. Найбільше серед них епітеліально – м`язових. Є нервові клітини, що мають довгі відростки, тому нагадують зірочки. Нервові, жалкі й статеві клітини утворюються із проміжних клітин. Якщо тіло десь ушкоджується, то проміжні клітини починають посилено рости. Процес відновлення втрачених або ушкоджених частин тіла називають регенерацією.

Внутрішній шар клітин - ентодерма. Клітини внутрішнього шару мають скоротливі м`язові волокна, але основне призначення цих клітин (залозисті) - перетравлювання їжі. Вони виділяють у кишкову порожнину травний сік, під впливом якого здобич розм`якшується й розпадатися на дрібні шматочки. Частина клітин ентодерми має кілька довгих джгутиків. Джгутики, постійно рухаючись, підгрібають шматочки їжі до клітин. Далі травлення відбувається всередині клітини у вакуолях. Цим кишковопорожнинні відрізняються від інших багатоклітинних, у яких здебільшого весь процес травлення відбуваються в порожнинні травного тракту.

Кишковопорожнинні розмножуються нестатевим і статевим способами. Нестатеве (вегетативне) розмноження гідроїдних на тілі здійснюється брунькуванням: улітку на тілі гідроїдних виникає маленький горбик – випин стінки, який росте; із часом на його кінці з`являються щупальця, а між ними проривається рот. Цей процес із вигляду нагадує розвиток пагона рослини з бруньки. Через деякий час молодий організм відокремлюється від материнського організму. За несприятливих умов кишковопорожнинні розмножуються статевим способом. 

Це цікаво У 40-х рр. XVIII ст. молодий учитель натураліст Трамбле (Швейцарія) вперше виявив і описав прісноводну гідру. Він довів що гідра - тварина. Трамбле встановив, що гідра має дивовижну регенераційну властивість, внаслідок чого вона дістала свою назву за аналогією до міфічної лірнейської гідри, яка щоразу відновлювала голову після того, як її відрубували. Якщо розрізати гідру вздовж на дві половинки, то із кожної з них відновлюється вся гідра. Навіть з 1/200 частини тіла гідри можна дістати цілу гідру.

Сцифоїдні Представники класу - медузи. Багато з них здатні плавати в товщі води. Тіло медузи драглисте, формою нагадує парасольку. З Нижнього боку тіла міститься рот. По краях розташовані щупальця. Медузи - хижаки. Вони вбивають здобич жалкими клітинами. 

Це цікаво Одна з найбільших медуз - ціанея, може досягати 4 м в діаметрі та мати щупальця завдовжки до 30 м. Це оранжево-блакитне чудовисько - одна з найбільших безхребетних тварин, які є реальною загрозою для плавців у північній частині Атлантичного океану.

Коралові поліпи У морі поміж каміння і на скелях можна побачити великих поліпів - актиній. Вони яскравого забарвлення й мають кілька віночків коротких товстих щупалець. Актинії нерухомо сидять у щілинах скель і чатують на здобич або повільно повзають по дну та захоплюють щупальцями малорухливих тварин, якими живляться.