Презентація на тему:
Богдан Зиновій Хмельницький

Народився: 27 грудня 1595 (6 січня 1596) Помер: 25 липня (6 серпня) 1657 Інші імена: Зиновій. Титул: Гетьман. Віроспові-дання: Православний. Дружини: Ганна Сомківна, Мотрона Чаплинська, Ганна Золотаренко. Діти: Тиміш, Юрій, Катерина (Олена), Степанія.

Про життя Богдана Хмельницького до 1647 р. відомо дуже мало. Рік народження гетьмана - 1595 - вирахувано за відомостями венеціанського посла Сагредо, який у 1649 р. писав до сенйорії, що Хмельницькому 54 роки. М. Максимович висунув версію, що Богдан народився 27 грудня 1595р., на свято Святого Федора Начертанного та одержав ім'я Богдан, від народної форми церковного імені Теодор (Феодот). Однак ця версія не пояснювала друге ім'я Богдана Хмельницького, Зиновій. Богдан Хмельницький походив з українців дрібно-шляхетського роду. Батько Богдана, Михайло Хмельницький, був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, а потім у його зятя Яна Даниловича. Матір Богдана була козачкою і, найімовірніше, звалася Агафією. Відомо, що Богдан мав брата Григорія.

Місце народження Хмельницького докладно невідоме. Існує припущення П. Оленського, що Богдан народився у Черкасах. С. Тароня, Наталія Полонська - Василенко, вказують на те, що до переїзду у Чигирин батько Хмельницького жив у Жовкві. І. Крип’якевич називає Суботів або Чигирин місцем народження Хмель-ницького. М. Петровський доводить, що це місто Переяслав.

Богдан отримав початкову домашню освіту, а далі навчався в парафіяльній школі. Палеографічний аналіз власноруч написаних гетьманом листів виявив почерк з прикметними рисами Київської школи. У 1609р., на пропозицію гетьмана Жол-кєвського, батько віддав його до Львівської єзуїтської колегії. Там навчався 5-7 років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, латинською, польською мовою, а згодом навчився турецької, кримськотатарської і французької мов. Будівля львівського Єзуїтського колегіуму

Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився. У 1620р. у битві під Цецорою, Хмельницькі потрапили у турецький полон. Існує думка, що старший Хмельницький загинув у цій битві. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів турецького флоту, удосконаливши своє знання турецької мови. У 1622р. Хмельницький утік з полону, а батько залишився в Туреччині і незабаром помер.

Біля 1625-1627р. Хмельницький одружився з Ганною Сомківною. Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. З 1637р. Хмельницький серед вищої козацької старшини, брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар. Восени 1638р. Хмельницький був членом козацького посольства до короля Володислава IV. Польська ординація 1638р. скасувала автономію Війська Запорозького й поставила Козаччину в безпосередню залежність від польської військової влади на Україні. Хмельницький втратив військове писарство і став одним з сотників Чигиринського полку.

Наступні роки Хмельницький присвятив своєму господарству на Чигиринщині. Існує легенда про те, що у 1645р. він, разом з козацьким загоном на 2 тисячі чоловік був на службі у французького уряду . А ще був таким відомим козацьким ватажком, що Володислав IV, готуючи військову коаліцію проти Туреччини (в складі Польщі, Венеції та ін. держав), вдався по допомогу до Богдана та Війська Запорозького. Хмельницький був одним з козацьких делегатів, з якими Володислав обговорював у Варшаві, у квітні 1646р. плани майбутньої війни. Усе це піднесло авторитет Хмельницького на Україні, в Польщі, за кордоном і створило йому широкі військово-політичні знайомства та зв'язки.

Військо Запорозьке Б. Хмельницький Річ Посполита Ян ІІ Казимир

Воєнні дії під проводом Б. Хмельницького (1648–1653 рр.).

(Військо Запорозьке) українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася за Зборівським договором 1649р. З 1654р. увійшла під протекторат Московського царства та зберігала свою автономію до 1764р., коли була ліквідована Катериною II. Після втрати державності словом Геть-манщина позначали Ліво-бережну Україну, що входила до складу Української козацької держави. Це територія сучасних Чернігівської, Полтавської, Сумської (без південно-східної частини) і лівобережних частин Київської і Черкаської, західну частину Брянської областей.

Життя Богданове було бурхливе, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину літом 1656 р. став останнім походом старого гетьмана, потім він став все більше упадати на силах і здоров’ї. Навесні 1656р. Богдан Хмельницький тяжко захворів. Богдан тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина Юраська. Та говорив, що до булави треба й голови. Він пильно наставляв сина на гетьманську справу. На поч. 1657р. хвороба загострилася, а 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. …Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим… Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман.

Місце захоронення в Іллінській церкві Переговори з польским послом під Замостям 1649р. Тиміш – старший син Богдана Пам'ятна монета Орден Б. Хмельни-цького I ступеня у СРСР Орден Богдана Хмельницького I ступеня в Україні

«Богдан Хмельницький, гетьман війська Запорозького, його королівської милості, рука власна.

Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині. Михайло Грушевський, 1913 Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір`я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір'ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів. Іван Крип'якевич, 1954 Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. Дмитро Дорошенко, 1921

Отже, як полководець Б. Хмельницький був блискучий стратег і тактик, знаменитий військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава. Найбільшим досягненням Хмельницького було утворення й формування Козацько-Гетьманської Держави — Війська Запорозького (1648-1764). У всіх галузях державного будівництва - у війську, адміністрації, судівництві, фінансах, у царині економіки й культури, Хмельницький виступає, як державний діяч великого формату…